Лабораторна робота № 12.2

ВПЛИВ рН НА СТУПІНЬ НАБУХАННЯ ЖЕЛАТИНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ІЗОЕЛЕКТРИЧНОЇ ТОЧКИ МЕТОДОМ НАБУХАННЯ

Мета роботи – визначення впливу рН середовища на швидкість і граничний ступінь набухання желатини, встановлення ізоелектричної точки желатину.

Завдання на виконання роботи

Встановити залежність швидкості, ступеня та граничного набухання ВМС від рН середовища і визначити ізоелектричну точку желатину. Для цього потрібно:

1. Приготувати розчини із заданим значенням рН.

2. Визначити прирощення маси високополімеру за певний відрізок часу.

3. Розрахувати ступінь набухання.

4. Побудувати графічну залежність ступеня набухання від часу і розрахувати швидкість набухання.

5. Побудувати графічну залежність ступеня набухання від швидкості і знайти граничний ступінь набухання.

6. Побудувати графічну залежність граничного ступеня набухання від рН розчину і визначити ізоелектричну точку желатину.

Прилади, лабораторний посуд та реактиви

Торсійні терези, технічні терези, бюкси, секундомір, фільтрувальний папір, желатин, розчини соляної кислоти різної нормальності (рН), буферні суміші.

Порядок виконання роботи

Варіант 1

1. Близькі за розмірами і масою платівки желатину, заздалегідь відмиті від домішок і низькомолекулярних фракцій, зважують на торсійних терезах і записують їх початкову масу m_0.

2. Кожну зважену платівку желатину опускають в бюкс, який на 2/3 заповнений розчином з певним значенням рН. Включають секундомір і через кожні 0,5 – 2 хв. його зупиняють, виймають платівку желатину і швидко висушують її між аркушами фільтрувального паперу.

3. Зважують платівки на торсійних терезах. Масу платівок за відповідний проміжок часу позначають m_t.

4. Знову занурюють платівки желатину в розчин на певний проміжок часу. Дослід продовжують, доки збільшення маси стане незначним або маса набуде сталого значення.

Опрацювання результатів

1. Експериментальні дані заносять до табл. 12.3.

Таблиця 12.3

Результати дослідження кінетики набухання желатину