2015-09-06
479
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№ 912 від 01 жовтня 2010 року
Про затвердження Концепції
розвитку інклюзивного навчання
На виконання рішення підсумкової колегії Міністерства освіти і науки від 20 серпня 2010 року (протокол № 8/1-2) та з метою реалізації державної політики щодо забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття якісної освіти, інтеграції їх у суспільство наказую:
1. Затвердити Концепцію розвитку інклюзивної освіти, що додається.
2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести до відома керівників навчальних закладів Концепцію розвитку інклюзивної освіти.
3. Опублікувати Концепцію розвитку інклюзивної освіти в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки та розмістити на офіційному веб-сайті Міністерства.
4. Контроль за виконанням наказу лишаю за собою.
Перший заступник Міністра Б.М. Жебровський
Пояснювальна записка
до Концепції розвитку інклюзивної освіти
1. Обґрунтування необхідності прийняття Концепції
Розроблення Концепції розвитку інклюзивної освіти викликано необхідністю вирішення важливих питань щодо забезпечення права на якісну освіту дітей з особливими освітніми потребами.
Приєднавшись до основних міжнародних договорів у сфері прав людини (Декларації ООН про права людини, Конвенцій ООН про права інвалідів, про права дитини), Україна взяла на себе зобов’язання щодо дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами.
За оперативними даними, із 129 тис. дітей з особливими освітніми потребами, які інтегровані до загальноосвітніх навчальних закладів, 45 відсотків складають діти з інвалідністю.
Водночас, на сьогодні організаційно-методичні засади навчального процесу у загальноосвітніх школах орієнтовані на дітей з типовим розвитком, і не враховують особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. Невідповідність форм і методів педагогічного впливу на таких дітей може створювати передумови для формування у них негативного ставлення до навчання, девіантної поведінки.
Успішне запровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами, потребує вирішення завдань на державному рівні, а саме: формування нової філософії державної політики щодо дітей з особливими освітніми потребами, удосконалення нормативно-правової бази у відповідності до міжнародних договорів у сфері прав людини, реалізації та поширення моделі інклюзивного навчання дітей у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.
Прийняття Концепції забезпечить батькам можливість усвідомленого вибору місця для здобуття дітьми з особливими потребами якісної освіти, допоможе уникнути численних проблем, що призводять до напруження і загострення міжособистісних стосунків, порушення родинних зв’язків, послаблення інституту сім’ї в цілому.
2. Мета і шляхи її досягнення
Метою розроблення Концепції є визначення пріоритетів державної політики у сфері освіти в частині забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами, здійснення комплексної реабілітації таких дітей, набуття ними побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, втілення міжнародної практики щодо збільшення кількості загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивним навчанням, готових до надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами.
Шляхи розвитку інклюзивної освіти в Україні: удосконалення нормативно-правової бази, створення умов для безперешкодного доступу до навчальних закладів, починаючи з дошкільних, збереження єдиного освітнього простору, приведення системи освітньої роботи у відповідність до потреб дитини, сім’ї, відповідна підготовка педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
3. Правові аспекти
Правовою основою Концепції є: Конституція України, закони України "Про дошкільну освіту", "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про реабілітацію інвалідів в Україні", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про охорону дитинства", Укази Президента України від 20.03.2008 № 244 "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні", від 18.12.2007 № 1228 "Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями", постанова Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 № 784 "Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009-2015 роки "Безбар’єрна Україна", розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1482-р "Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року".
Реалізація Концепції потребує внесення змін до чинних нормативно-правових актів в частині впровадження інклюзивного навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітніх навчальних закладах.
4. Фінансово-економічне обґрунтування
Фінансування буде здійснюватися у межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті на відповідний рік, та за рахунок інших джерел, не заборонених чинним законодавством.
5. Громадське обговорення
Проект Концепції було розміщено на сайті Міністерства освіти і науки для громадського обговорення, надіслано для обговорення та надання пропозицій до Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Пропозиції та зауваження, надіслані до Міністерства під час громадського обговорення, враховано.
6. Прогнози результатів
Реалізація Концепції сприятиме удосконаленню нормативних засад, впровадженню інноваційних технологій, демократичних підходів в організації освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами, їх психолого-педагогічного, медико-соціального супроводу, забезпеченню архітектурної доступності загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, незалежно від форм власності, та підпорядкування, відповідно до потреб дітей.
Директор департаменту О.В.Єресько
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ міністерства освіти
і науки України
від 01.10.2010 №912
КОНЦЕПЦІЯ
розвитку інклюзивної освіти
Загальні положення
Концепція розвитку інклюзивної освіти розроблена відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у сфері освіти, соціального захисту та реабілітації осіб з інвалідністю.
Приєднавшись до основних міжнародних договорів у сфері прав людини (Декларації ООН про права людини, Конвенцій ООН про права інвалідів, про права дитини), Україна взяла на себе зобов’язання щодо дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами.
У Законах України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", "Про охорону дитинства", "Про соціальні послуги", "Про реабілітацію інвалідів в Україні" регламентовано надання освітніх, медичних, соціальних послуг особам з обмеженими можливостями здоров’я, зокрема, дітям з особливими освітніми потребами.
Відповідно до Конституції України та законодавства у галузі освіти, реабілітації, соціального захисту держава має забезпечити доступність до якісної освіти відповідного рівня дітям з особливими освітніми потребами з урахуванням здібностей, можливостей, бажань та інтересів кожної дитини шляхом запровадження інклюзивної освіти.
Законом України "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу" внесено зміни до Закону України "Про загальну середню освіту" в частині впровадження інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.
Мета, завдання, принципи
Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.
Визначення оптимальних шляхів і засобів впровадження інклюзивного навчання ґрунтується на основі відповідного нормативно-правового, навчально-методичного, кадрового, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення.
Метою Концепції є:
визначення пріоритетів державної політики у сфері освіти в частині забезпечення конституційних прав і державних гарантій дітям з особливими освітніми потребами;
створення умов для удосконалення системи освіти та соціальної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, шляхом упровадження інноваційних технологій, зокрема, інклюзивного навчання;
формування нової філософії суспільства щодо позитивного ставлення до дітей та осіб з порушеннями психофізичного розвитку та інвалідністю.
Основні завдання:
удосконалення нормативно-правового, науково-методичного, фінансово-економічного забезпечення, орієнтованого на впровадження інклюзивного навчання;
запровадження інноваційних освітніх технологій в контексті форм інклюзивного підходу та моделей надання спеціальних освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю;
формування освітньо-розвивального середовища для дітей з особливими освітніми потребами шляхом забезпечення психолого-педагогічного, медико-соціального супроводу;
впровадження інклюзивної моделі навчання у загальноосвітніх навчальних закладах з урахуванням потреби суспільства;
забезпечення доступу до соціального середовища та навчальних приміщень, розроблення та використання спеціального навчально-дидактичного забезпечення, реабілітаційних засобів навчання;
удосконалення системи підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів, які працюють в умовах інклюзивного навчання;
залучення батьків дітей з особливими освітніми потребами до участі у навчально-реабілітаційному процесі з метою підвищення його ефективності.
Принципи розвитку інклюзивної освіти:
науковість (розробка теоретико-методологічних основ інклюзивного навчання, програмно-методичного інструментарію, аналіз і моніторинг результатів впровадження інклюзивного навчання, оцінка ефективності технологій, що використовуються для досягнення позитивного результату, проведення незалежної експертизи);
системність (забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей з особливими освітніми потребами, наступності між рівнями освіти: рання допомога – дошкільна освіта – загальна середня освіта);
варіативність, корекційна спрямованість (організація особистісно орієнтованого навчального процесу у комплексі з корекційно-розвитковою роботою для задоволення соціально-освітніх потреб, створення умов для соціально-трудової реабілітації, інтеграції в суспільство дітей з порушеннями психофічного розвитку, у тому числі дітей-інвалідів);
індивідуалізація (здійснення особистісно орієнтованого (індивідуального, диференційованого підходу));
соціальна відповідальнісь сім’ї (виховання, навчання і розвиток дитини; створення належних умов для розвитку її природних здібностей, участь у навчально-реабілітаційному процесі);
міжвідомча інтеграція та соціальне партнерство (координація дій різних відомств, соціальних інституцій, служб з метою оптимізації процесу освітньої інтеграції дітей з особливими освітніми потребами).
Шляхи впровадження
Реалізація Концепції передбачає комплексне розв'язання питань, пов'язаних з нормативно-правовим, навчально-методичним, кадровим забезпеченням інклюзивної освіти.
1. Нормативно-правове забезпечення:
розроблення Типового положення про порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах;
внесення змін до Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації.
2. Навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в умовах інклюзивного навчання:
розроблення особистісно орієнтованих навчальних планів, програм;
розроблення методичних рекомендацій, методичних посібників щодо психолого-педагогічних особливостей організації навчання, комплексної реабілітації, створення передумов для соціалізації дітей з особливими освітніми потребами дошкільного та шкільного віку в умовах інклюзії;
розроблення критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивним навчанням;
забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивним та інтегрованим навчанням спеціальними підручниками та наочно-дидактичними матеріалами з урахуванням контингентів учнів з особливими освітніми потребами;
реалізація корекційно-розвиткової складової особистісно орієнтованого навчального плану в умовах інклюзивного навчання, спрямованої на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, шляхом здійснення індивідуального та диференційованого підходу.
3. Інституційні зміни:
запровадження відповідними навчальними закладами для дітей дошкільного та шкільного віку, психолого-медико-педагогічними консультаціями, іншими структурами у системі освіти соціально-педагогічного патронату, системної ранньої допомоги та реабілітації дітей з порушеннями розвитку, починаючи від народження;
запровадження у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах інклюзивного навчання з урахуванням побажань батьків (осіб, які їх замінюють);
створення у складі органів управління освітою окремих структурних підрозділів з питань освіти дітей з особливими освітніми потребами;
створення кафедр корекційної освіти (лабораторій) в інститутах післядипломної педагогічної освіти та введення посади методиста з питань інклюзивного навчання;
використання інформаційно-методичного ресурсу, кадрового потенціалу спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, психолого-медико-педагогічних консультацій для фахового системного супроводу дітей, які навчаються за інклюзивною формою;
доповнення Класифікатора професій новою кваліфікацією – асистент учителя.
4. Модернізація вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів:
спеціальна підготовка і перепідготовки педагогічних кадрів для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання;
спеціальна підготовки консультантів обласних та районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультацій з питань навчання та розвитку дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання;
запровадження системної організаційно-методичної, консультативно-роз’яснювальної роботи серед керівників навчальних закладів, громадськості, батьків щодо забезпечення права дітей з особливими потребами на освіту.
Очікувані результати
Реалізація Концепції сприятиме:
забезпеченню права дітей з особливими освітніми потребами на рівний доступ до якісної освіти, незалежно від стану здоров’я, місця їх проживання;
створенню належних умов для функціонування і розвитку інклюзивної освіти в Україні, забезпеченню достатнього обсягу фінансування для впровадження інклюзивного навчання;
зміні освітньої парадигми, удосконаленню навчального процесу шляхом урахування сучасних досягнень науки та практики;
забезпеченню архітектурної доступності загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, незалежно від форм власності, та підпорядкування, відповідно до потреб дітей;
підготовці достатньої кількості кваліфікованих педагогічних кадрів, які володіють методиками інклюзивного навчання, створення системи підвищення їх професійної майстерності;
забезпеченню навчальних закладів, що впроваджують інклюзивне навчання, транспортними засобами, відповідними навчально-методичними, наочними, дидактичними матеріалами, сучасними засобами реабілітації індивідуального та колективного призначення.
Фінансове забезпечення
Фінансування організації інклюзивного навчання здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів місцевих громад та коштів громадських, благодійних і міжнародних організацій.
1.4. Про затвердження Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладахП О С Т А Н О В А
від 15 серпня 2011 р. N 872
Київ
Про затвердження Порядку
організації інклюзивного навчання
у загальноосвітніх навчальних закладах
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Порядок організації інклюзивного навчання у
загальноосвітніх навчальних закладах, що додається.
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 15 серпня 2011 р. N 872
ПОРЯДОК
організації інклюзивного навчання
у загальноосвітніх навчальних закладах
1. Цей Порядок визначає вимоги до організації інклюзивного
навчання у загальноосвітніх навчальних закладах з метою реалізації
права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем
проживання, їх соціалізації та інтеграції в суспільство, залучення
батьків до участі у навчально-виховному процесі.
2. Освітні послуги надаються дітям з особливими освітніми
потребами загальноосвітніми навчальними закладами у класах з
інклюзивним навчанням із застосуванням особистісно орієнтованих
методів навчання та з урахуванням індивідуальних особливостей
навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.
3. Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими
освітніми потребами (дітей з вадами фізичного та психічного
розвитку, в тому числі дітей-інвалідів) у загальноосвітніх
навчальних закладах створюються умови для:
забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень
такого закладу дітей з вадами опорно-рухового апарату, зокрема
тих, що пересуваються на візках, та дітей з вадами зору;
забезпечення необхідними навчально-методичними і
наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними
засобами навчання;
облаштування кабінетів учителя-дефектолога, психологічного
розвантаження, логопедичного для проведення корекційно-розвиткових
занять;
забезпечення відповідними педагогічними кадрами.
4. Рішення про утворення класів з інклюзивним навчанням
приймається керівником загальноосвітнього навчального закладу з
урахуванням освітніх запитів населення за умови наявності
необхідної матеріально-технічної та методичної бази, відповідних
педагогічних кадрів і приміщень, що відповідають
санітарно-гігієнічним вимогам, згідно з Положенням про
загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою
Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. N 778
(778-2010-п) (Офіційний вісник України, 2010 р., N 65,
ст. 2291), за погодженням з відповідним органом управління
освітою.
5. Власник загальноосвітнього навчального закладу виділяє в
установленому порядку кошти для забезпечення безперешкодного
доступу до будівель та приміщень таких закладів дітей з особливими
освітніми потребами, створення відповідної матеріально-технічної
та методичної бази, забезпечує підвищення кваліфікації
педагогічних працівників з питань надання освітніх послуг дітям з
особливими освітніми потребами у класах з інклюзивним навчанням,
сприяє провадженню інноваційної діяльності, здійснює заходи щодо
придбання транспортних засобів для підвезення таких дітей до місця
навчання та додому.
Власник та керівник загальноосвітнього навчального закладу
несуть відповідальність за організацію, стан та якість
інклюзивного навчання.
6. У загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється
психолого-педагогічне супроводження дітей з особливими освітніми
потребами працівниками психологічної служби (практичними
психологами, соціальними педагогами) таких закладів та
відповідними педагогічними працівниками.
Діяльність працівників психологічної служби (практичних
психологів, соціальних педагогів) координують центри практичної
психології і соціальної роботи, міські (районні) методичні
кабінети.
7. Зарахування дітей з особливими освітніми потребами до
класів з інклюзивним навчанням здійснюється в установленому
порядку відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної
консультації.
8. Для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу
наповнюваність класів з інклюзивним навчанням становить не більш
як 20 учнів, з них:
одна - три дитини з розумовою відсталістю або вадами
опорно-рухового апарату, або зниженим зором чи слухом, або
затримкою психічного розвитку тощо;
не більш як двоє дітей сліпих або глухих, або з тяжкими
порушеннями мовлення, або складними вадами розвитку (вадами слуху,
зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю,
затримкою психічного розвитку), або тих, що пересуваються на
візках.
9. Навчання у класах з інклюзивним навчанням здійснюється за
типовими навчальними планами, програмами, підручниками та
посібниками, рекомендованими МОНмолодьспортом для загальноосвітніх
навчальних закладів, у тому числі спеціальними підручниками.
10. Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним
навчанням здійснюється відповідно до робочого навчального плану
загальноосвітнього навчального закладу, складеного на основі
типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з
урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної
діяльності дітей з особливими освітніми потребами.
На основі зазначеного робочого навчального плану
розробляється індивідуальний навчальний план для дітей з
особливими освітніми потребами (далі - індивідуальний навчальний
план) з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної
консультації.
Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами
складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх
навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової
працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням
санітарно-гігієнічних вимог.
11. Особливістю навчально-виховного процесу дітей з
особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість.
12. В індивідуальному навчальному плані передбачається від
трьох до восьми годин на тиждень для проведення
корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку
психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних
планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей,
які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку. Такі
години враховуються під час визначення гранично допустимого
тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми
потребами.
Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними
вчителями-дефектологами та практичними психологами.
13. Відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної
консультації та за згодою батьків для дітей з особливими освітніми
потребами педагогічні працівники, у тому числі
вчителі-дефектологи, розробляють індивідуальну навчальну програму
з урахуванням навчальних програм загальноосвітніх навчальних
закладів, яка затверджується керівником навчального закладу та
переглядається двічі на рік (у разі потреби частіше) з метою її
коригування.
14. Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного
процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у
розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та
програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних
особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими
освітніми потребами.
15. Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими
освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання
навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним
індивідуальною навчальною програмою.
Система оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими
освітніми потребами повинна бути стимулюючою.
16. Державна підсумкова атестація дітей з особливими
освітніми потребами здійснюється відповідно до Положення про
державну підсумкову атестацію.
17. Діти з особливими освітніми потребами залучаються до
позакласної та позашкільної роботи з урахуванням їх інтересів,
нахилів, здібностей, побажань, віку, індивідуальних особливостей
навчально-пізнавальної діяльності та стану здоров'я.
Позашкільна робота з дітьми з особливими освітніми потребами
проводиться відповідно до Положення про порядок організації
індивідуальної та групової роботи в позашкільних навчальних
закладах.
