2015-09-06
242
Д.Яворницький
“Тарасова ніч” (1838)
Перший твір, у якому звертається до поетичного осмислення історичного минулого України.
Тема боротьби за нац. визволення проти польської шляхти.
Йдеться про перемогу козаків на чолі з Тарасом Федоровичем (Трясилом) над військом польського гетьмана Конецьпольського під час протишляхетського повстання 1630 р.
В основі - справедливої помсти повсталої маси своїм гнобителям.
Звернення до сучасників, що змирилися з лихом неволі:
Нехай буде отакечки,
Сидіть, діти, у запічку.
“Гайдамаки” (1839-1841,
Альманах “Ластівка”)
Задум виник у 1839 р., розділ «Галайда» був надрукований 1841 р. в «Ластівці».
Цензор – П.Корсаков, багато вилучень.
Окремою книжкою – березень 1842, Петербург.
Присвята – конференц-секретареві Академії мистецтв Василеві Григоровичу[7].
Найбільша історична поема, присвячена національно-визвольній боротьбі українського народу проти польсько-шляхетських поневолювачів, конкретніше – події селянського повстання 1768 р., відомого під назвою Коліївщина.
|
|
|
Поема одразу після виходу викликала надзвичайний інтерес. Було багато рецензій – як схвальних, так і різко негативних.
Негативно оцінив цю поему В.Бєлінський. Вказуючи на гіпертрофований начебто нахил в поемі до романтичної пишності і вигадливості, на наявність грубих слів і висловів, кровоненажерливість героїв. Бєлінський виявив у цій рецензії свою нетерпимість до всього українського, зокрема друкованого слова.
Коли ті панове кобзарі гадають своїми поемами принести користь для нижчого класу своїх земляків, то дуже помиляються: не зважаючи на достаток найвульгарніших і вуличних слів та виразів, в їхніх поемах нема простоти сюжету й вислову, повно дивацьких вигадок і гавичок, які властиві всім лепським поетам.
В.Бєлінський, рецензія на „Гайдамаків”
(„Отечественные записки ”, 1842, №5).
На ці закиди Бєлінського інший критик Сеньковський, опонент Ш. щодо явища гайдамаччини, відповів: “Що б ви не говорили, якою б мовою не писав Ш., він – поет ”.
На історичному матеріалі прагнув відродити ідею національно-визвольного руху, піднести антикріпосницькі ідеї. Самий добір історичних фактів для зображення повстання мав агітаційну суть: пробудити в пригноблених масах дух протесту проти будь-якої національної і релігійної нерівності та соціальної експлуатації, волю до боротьби з гнобителями.
Тема: боротьба українського народу проти польської шляхти під час Коліївщини.
Ідея: ствердження знищення соціального і національного гноблення, уславлення збройної боротьби з гнобителями як найкращого шляху до визволення трудящих мас.
Підкресливши, що гайдамацький рух – це продовження боротьби за незалежність під проводом Б.Хмельницького, звернувся у ліричному відступі до сучасного йому покоління, яке страждає в кайданах кріпосництва:
