Висновки

Висновки вміщують безпосередньо після викладення суті звіту, починаючи з нової сторінки. У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи або її окремого етапу (негативних також) з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленої задачі; можливі галузі використання результатів роботи; народногосподарську, наукову, соціальну значущість роботи. Текст висновків може поділятись на пункти.

6.12. Список використаних джерел

Список використаних джерел містить бібліографічним опис використанихджерел і розміщується у дипломній роботі після висновків. Бібліографічний опис становитьсобою нумерований перелік використаних джерел, який складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів чи бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т. ін. Бібліографічні описи посилань у переліку наводять відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи, зокрема ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006. «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис – Загальні вимоги та правила складання», введеного в дію 7 січня 2007 року, а також Наказу ВАК України, № 63, від. 26.01.2008 «Про внесення змін до переліків та форм документів, що використовуються при атестації наукових та науково-педагогічних працівників».

Формуючи список літератури за темою роботи, студент обов’язково повинен зазначити прізвище та ініціали автора, назву роботи, видавництво, місце та рік видання. Якщо до списку входять періодичні публікації, то обов’язково слід зазначити прізвище та ініціали автора, назву статті, журналу, газети тощо, рік видання, номер та сторінки, на яких надрукована стаття. Якщо студент використовував Інтернет-ресурси, то слід зазначити прізвище та ініціали автора матеріалу, назву та Website.

Список використаних джерел слід розміщувати одним із наступних способів:

- у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні дипломних робіт);

- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

- у хронологічному порядку.

Алфавітний порядок складання списку використаних джерел має загальну нумерацію і може поділятися на рубрики: «Нормативні джерела та судова практика» та «Наукові джерела». Нормативні джерела та матеріали судової практики розташовуються за юридичною силою.

За необхідності джерела, на які є посилання тільки в додатку, наводять у окремому переліку посилань, який розташовують у кінці цього додатка.

Джерела наводяться мовою оригіналу. Приклад оформлення джерел наведено у додатку Е.

6.13. Додатки

Додатки оформлюють як продовження дипломної роботи з нової сторінки за списком використаних джерел, або надаються у вигляді окремої книги. Додатки розміщуються у залежності від порядку появи посилань на них у тексті дипломної роботи.

Кожний додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі листа малими літерами (перша прописна) симетрично до тексту додатку.

Праворуч над заголовком малими літерами (перша прописна) друкується слово «Додаток» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г ’, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: «Додаток А», «Додаток В» і т. д. Один додаток позначається як «Додаток А».

При оформленні додатків окремою частиною (книгою) на титульному аркуші під назвою магістерської роботи друкують великими літерами слово ДОДАТКИ.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи та підрозділи, які нумеруються у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад:А.2 - другий розділ додатка А; В.3.І - перший підрозділ третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) - перша формула додатка А.

Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок.