З надання першої долікарської допомоги під час уроків фізкультури

ІНСТРУКЦІЯ №

Наслідки нещасних випадків залежать від того, наскільки швидко й кваліфіковано надано потерпіло­му першу медичну (долікарську) допомогу. Затрим­ка долікарської допомоги або неправильне (невміле) її надання може призвести до серйозних ускладнень у лікуванні, інвалідності, навіть до смерті потерпіло­го. Не можна відмовлятися від надання допомоги потерпілому та вважати його мертвим тільки через відсутність таких ознак життя, як дихання та пульс.

Майже завжди травма трапляється раптово і ви­кликає в людини почуття безпорадності. Не всі зна­ють, що треба робити, як швидко визначити харак­тер і тяжкість травми. У таких випадках необхідні спокій, рішучість, уміння швидко і правильно орга­нізувати надання першої допомоги до прибуття ме­дичних працівників. Швидкість і якість надання долі­карської допомоги визначаються підготовленістю осіб, які знаходяться поруч, їхнім умінням використовува­ти підручні та спеціальні засоби. Тому кожен учень і працівник повинні знати, як надавати долікарську допомогу: зупинити кровотечу, зробити штучне дихання та зовнішній масаж серця, накласти шину в разі перелому, перев'язати рану, промити очі, вжити не­обхідних заходів при гострих отруєннях парою, га­зом тощо.

Є певна схема послідовності надання першоі до­лікарської допомоги, з різними варіаціями вона при­датна у більшості ситуацій. Значно складніше нада­вати допомогу, якщо біля потерпілого тільки одна людина. У такому разі не завжди потрібно відразу бігти за лікарем, інколи це просто неможливо зро­бити (на спортмайданчику, у лісі, на річці). У таких ситуаціях, як ураження електрикою, утеплення, ба-гаточисельні травми, надання термінових заходів може стати вирішальним для врятування життя по­терпілого. Наприклад, у зазначених вище випадках у потерпілого може не бути дихання, порушитися сер­цево-судинна діяльність аж до зупинки серця. У цьо­му разі завдання того, хто надав допомогу — негай­но розпочати відновлення дихання та серцевої діяль­ності у потерпілого, а вже потім вирішувати питання транспортування.

СХЕМА НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ:

1.Вивести потерпілого з оточення, де стався не­щасний випадок.

2.Надати потерпілому найбільш зручне положен­ня, що забезпечує спокій.

3.Визначити вид травми, (перелом, поранення, опік тощо).

4.Визначити загальний стан потерпілого, вста­новити, чи не порушені функції життєво важливих органів.

5.Розпочати проведення необхідних заходів:

—зупинити кровотечу; ^;

—зафіксувати місце перелому;

—надати реанімаційних заходів (оживлення):штучне дихання, зовнішній масаж серця;

—обробити ушкоджені частини тіла.

6.Одночасно з наданням долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу, послати за працівником навчального закладу, підготувати транс­порт для відправки потерпілого до найближчої ме­дичної установи.

7.Повідомити керівників установи про те, що тра­пилось. Важливо знати обставини, за яких сталася травма, умови, які спонукали до її виникнення, та час

—годину й навіть хвилини, особливо, якщо потерпі­лий втратив свідомість.

Знання цього може допомог­ти не тільки розпізнати характер ушкоджень, пра­вильно вибрати засоби надання допомоги, а й у май­бутньому в умовах лікувального закладу правильно встановити діагноз.

Перше, що необхідно зробити для надання до­помоги, — винести (вивести) потерпілого з місця події (зі спортзалу; спортмайданчика, зупинити дію елект­ричного струму, винести з приміщення, у якому чад­ний газ тощо). Робити це потрібно обережно, нама­гаючись якнайменше турбувати потерпілого, особ­ливо з переломами хребта. У таких випадках не можна перевертати потерпілого, тому що це підси­лює біль, призводить до тяжких ускладнень, таких, як шок, сильна кровотеча з ушкодженням судин.

При деяких ушкодженнях і раптових захворюван­нях необхідно зняти з потерпілого одяг, наприклад, у разі термічних опіків чи поранень. Краще це зро­бити в приміщенні. Спочатку знімають одяг (пальто, піджак, брюки, кофту) зі здорової частини тіла. Якщо важко зняти одяг, його розпорюють по швах або роз­різають. Так діють у випадках тяжкої травми з ушкод­женням кісток, коли необхідно швидко зупинити кро­вотечу та іммобілізувати кінцівку. Під час кровотечі одяг достатньо розрізати вище рани. У разі перело­му хребта, коли не можна турбувати потерпілого, одяг не знімають.

Необхідно передбачити захист потерпілого від переохолодження, особливо якщо є значна втрата крові, тяжкий загальний стан або під час транспорту­вання потерпілого на великі відстані. Здійснити це не важко, для цього використовують простирадла, які застелюють на ноші, таким чином, щоб вільним краєм накрити потерпілого. У мокру погоду треба користу­ватись брезентом, палаткою або іншими матеріала­ми, що не пропускають воду.

Потерпілий завжди потребує морально-психоло­гічної підтримки оточуючих. Увага, щирість, турбота — це чинники, що допоможуть подолати наслідки травми, нещастя. Неприпустимими є грубість, роз­дратування, докори в необережності, недотриманні правил безпеки тощо. Правильний психологічний вплив і поведінка тих, хто оточує потерпілого, хто надає йому підтримку, вже є долікарською допомо­гою.