Коротка: Діє з 01.04.2011. Якщо орендодавцем за договором оперативної оренди є фізична особа — підприємець, що сплачує єдиний податок, то витрати орендаря, пов'язані зі сплатою орендних платежів, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку. Якщо орендодавцем за договором оперативної оренди є юридична особа (на загальній системі оподаткування чи на спрощеній) або фізична особа — підприємець на загальній системі, то орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого орендного платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.
Повна: Діє з 01.04.2011. Відповідно до пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі — ПКУ) лізингова (орендна) операція — господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк. Абзацом а) цього підпункту ПКУ визначено, що оперативний лізинг (оренда) — господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою). Передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування. У такому ж порядку здійснюється оподаткування операцій із оренди землі та жилих