Ушкодження і смерть від дії низької температури

При дії низької температури на людський організм слід розрізняти за­гальну дію у вигляді переохолодження і місцеву дію у вигляді від­мороження. Якщо порівняти дію низької і високої температур на організм людини, то слід відзначити, що дію низької температури організм перено­сить легше, ніж дію високої температури, оскільки при переохолодженні не відбувається розплавлення і розпад білків.

Хворобливі розлади, які спостерігаються при охолодженні, проявля­ються спочатку у відчутті холоду і появі збудження, потім починається оз­ноб, дрібне тремтіння м'язів, болі в периферійних ділянках, потім спо­стерігається спазм периферійних судин (блідість шкірних покривів), який змінюється паралічем периферійних судин (почервоніння шкірних по­кривів), потім з'являються слабкість, сонливість, настає сон, інколи ле­таргічний стан і смерть. З розповідей врятованих, втраті свідомості передує відчуття втоми і непереборне бажання спати.

Різке охолодження організму може настати і без місцевих змін у тка­нинах. Смерть у таких випадках настає від переохолодження. Температура нижча від 0 °С у початковій фазі діє як збудник. ЦНС отримує з периферії сигнали і стимулює через центри стовбурової частини мозку дихання і кро­вообіг, посилює обмін і зменшує тепловіддачу. Нестача тепла компенсується його надходженням. Якщо дія холоду перевищує поріг фізіологічної норми, температура тіла починає знижуватись. Дихання, кровообіг і обмін речовин слабшають, рефлекси затухають, терморегуляція порушується.

Відомо, що всі процеси в організмі за швидкістю і якісними реакціями наближаються до температури +36-37 °С. Падіння температури на 3-4 °С викликає уповільнення біологічних процесів у два рази, а зниження темпе­ратури на 10° — у три-чотири рази. При такому уповільненні біологічних процесів властивість тканин сприймати кисень різко знижується, кров не віддає кисень тканинам. Різниця в насиченості киснем крові венозної і ар­теріальної мінімальна. Створюється свого роду кисневе голодування без аноксемії, до якого не залишається байдужою ЦНС, яка є особливо чутли­вою до порушення кисневого режиму. У тканинах затримуються різні ток­сичні речовини, що спричиняє смерть. Це своєрідна токсична асфіксія без аноксемії за певними показниками аналогічна асфіксії при отруєнні ціаністими сполуками.

При смерті від охолодження організм витрачає всі запаси теплової енергії, у печінці в цей період відзначається повна відсутність глікогену і цукру. Пам'ятаючи про це, при наданні першої медичної допомоги замер­заючим повинні бути вжиті заходи, спрямовані на негайне зігрівання хворо­го, особливо необхідно застосовувати гарячі компреси на потиличну, шийну ділянки для поліпшення діяльності продовгуватого мозку, а для ней­тралізації теплового виснаження - вводити глюкозу.

Місцева дія холоду викликає зміни, які називаються відмороженням. Залежно від інтенсивності і тривалості дії холоду розрізняють чотири сту­пені відмороження: 1) гіперемія (почервоніння) шкіри; 2) поява пузирів; 3) утворення поверхневих некрозів шкіри; 4) омертвіння тканин до кісток.

При експертизі трупів осіб, які загинули від переохолодження, при первинному огляді на місці виявлення і при судово-медичному розтині вияв­ляється ряд характерних для цього виду смерті особливостей.

На місці виявлення трупа в типових випадках смерті від дії на ор­ганізм низької температури — взимку, де-небудь у полі, на снігу, як прави­ло, спостерігається така картина:

1) До трупа, який лежить часто на відстані від снігової дороги, ведуть глибокі, нерівні, розміщені на ламаній лінії сліди від взуття, запорошені снігом (була заметіль, стомлена, знесилена людина, очевидно, збилася з дороги).

2) Труп лежить згорнутий «калачиком», зіщулившись (характерна поза ембріона: людини, яка ніби намагається зберегти тепло свого тіла), частина його пере­буває в снігу. Під трупом - снігова ямка від танення, покрита тонкою кірочкою криги. На віях і біля отворів носа наявні маленькі крижинки, на шкірі обличчя - маленькі буруваті садна — ушкодження окремими сні­жинками.

3) На відкритих частинах тіла можуть бути окремі ділянки відморо­ження, «озноблення».

4) Трупні плями нерясні, червоного кольору (внаслідок окислення крові при проникненні кисню через вологу холодну шкіру з розпушеним епідермісом).

5) «Гусяча шкіра».

6) Гниттєві плями на трупі, як правило, не спостерігаються.

7) Труп інколи замерзлий (перед розтином труп необхідно розморозити).

При судово-медичній експертизі трупа в морзі виявляються:

1) Голова. Відзначається інколи розходження швів кісток черепа, яке виникає після смерті при промерзанні вмісту черепа. Виявляється також повнокрів'я головного мозку і його оболонок, а головне, - сильний набряк м'якої мозкової оболонки зі збільшенням спинномозкової рідини в шлуночку (водянка мозку).

2) Грудна порожнина. Переповнення кров'ю порожнини серця за відсутності в ньому хворобливих змін. Є випадки різного забарвлення крові правої і лівої половини серця.

3) Черевна порожнина:

а) у слизовій шлунку часто зустрічаються маленькі крововиливи. Вперше в 1895 р. саратовський лікар С.М. Вишневський описав нову тоді ознаку смерті від охолодження — крововиливи на слизовій шлунку (плями Вишневського). Ці крововиливи мають округлу форму — від крапки до го­рошини, рідше лінійно-хвилясті на поверхні складок. Вони темного кольору з червоним відтінком, кількість від десятка до багатьох десятків. Виникнен­ня їх пов'язують з дією холоду на сонячне сплетіння.

б) переповнений сечовий міхур;

в) маленькі крововиливи в слизову мисок нирок (ознака Фабрикантова)

г) втягнуте в паховий канал яєчко (ознака Пупарева).

Питання, що вирішуються при проведенні судово-медичної експертизи у випадках смерті від дії низької температури

1) Чи була причиною смерті дія низької температури (переохолодження)?

2) Що могло сприяти настанню переохолодження (алкогольне сп’яніння, захворювання, травма)?

3) Як швидко настала смерть від переохолодження?

4) Яка давність настання смерті?

5) Чи є виявлені на трупі ушкодження наслідок дії холоду, чи вони виникли від інших причин? Чи не є вони наслідком замерзання трупа?

6) Чи виявлений у трупі етиловий спирт, якщо так, то якому ступеню сп’яніння відповідає виявлена концентрація?