Гібридологічний аналіз та типи схрещувань

Гібридологічний аналіз -метод вивчення характеру успадковування властивостей і ознак при статевому розмноженні, який грунтується на аналізі результатів схрещувань (гібридизації) в ряді поколінь. Г. а. грунтується на рекомбінації (перерозподілі) генів при утворенні статевих клітин (у процесі мейозу; див. Гаметогенез), внаслідок якої нащадки за своїми спадковими особливостями відрізняються як від батьків, так і один від одного (за винятком ідентичних, або однояйцевих, близнят). Оцінка подібності й відмінності батьківських форм, що брали участь у схрещуванні, та їхніх нащадківздійснюється з використанням генетико-статистичних методів аналізу.

Моногібридне схрещування — поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами лише однієї спадкової ознаки. Основні закономірності спадковості були відкриті Грегором Менделем (1865). Метод, що використовував Мендель при виведенні законів, називається гібридологічним. Гібриди — нащадки, одержані внаслідок схрещування двох організмів, що несуть альтернативні ознаки. Для дослідів Мендель вибрав рослину горох з таких міркувань. Горох — самозапильна рослина, і тому легко можна отримати чисту лінію, тобто гомозиготні особини за визначеними ознаками. В горосі є яскраво виражені альтернативні ознаки: колір насінин, форма горошин, забарвлення квіток, розмір рослин і т. д. І, нарешті, велика кількість нащадків дає можливість одержати статистичне достовірні результати.

Альтернативні ознаки — різні стани однієї ознаки, які визначаються різними алелями гену.

Вихідні батьківські особини у дослідах були гомозиготними, а отримані нащадки — гетерозиготними. Для дослідження вибирали тільки одну або дві ознаки, а не їх сукупність.

Аналізуюче схрещування — схрещування особин із домінантною ознакою у фенотипі і невідомим генотипом із рецесивною гомозиготою, з метою визначити генотип першої особини. Вперше аналізуючі схрещування проводив Грегор Мендель для підтвердження своєї моделі спадковості. Такий тип гібридизації може використовуватись як інструмент у селекційній роботі і генетичних дослідженнях.

Дигібридне схрещування — схрещування, за якого батьківський організм відрізняється двома парами альтернативних ознак. Завдяки йому вдалося встановити, як успадкування однієї ознаки впливає на характер успадкування іншої. У досліді Мендель вивчав характер успадкування забарвлення і форми насіння гороху. Вихідні батьківські особини були гомозиготними за двома парами ознак.

При полігібридному схрещуванні батьківські організми аналізуються за кількома ознаками. Прикладом полігібридного схрещування може бути дигібридне, при якому у батьківських організмів беруться до уваги відмінності за парами альтернативних виявів двох ознак. Перше покоління гібридів у цьому випадку виявляється однорідним, проявляється тільки домінантні алелі, причому домінування не залежить від того, як ознаки були розподілені між батьками.