2015-10-16
367
1. Виговський Л.А. Функціональність релігії: природа і вияви. – К.; Хмельницький, 2004.
2. Дейвіс Б. Вступ до філософії релігії. – К.: Основи, 1996.
3. Еротич В. Психологическое и религиозное бытие человека. – М.: Библ.-богосл. ин-т св. апостола Андрея, 2004.
4. Мюллер Ф.М. Введение в науку о религии: Четыре лекции, прочитанные в Лондонском Королевском Институте в феврале-марте 1870 г. – М.: Кн. дом «Университет»: Высш. шк., 2002.
5. Религиоведение. Хрестоматия / Пер. с англ., нем., фр. Сост. и общ. ред. А.Н. Красникова. – М.: «Книжный дом «Университет», 2000.
6. Фрейд 3. Тотем и табу // Соч. - М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс; Харьков: Изд-во «Фолио», 1998.
Система та шкала оцінювання знань студента.
Даний змістовний модуль може бути оцінений за шкалою від 0 до 3 балів. Робота на семінарі – максимум 2 бали (усне обговорення поставлених проблем) та самостійна робота за темою – 1 бал (усне опитування або письмова робота).
Лекція 1 (1 год)
| Національно-державні і світові релігії | |
| Цілі навчання | |
| Студент повинен знати: | Студент повинен вміти: |
| специфічні особливості національно-державних і світових релігій; | формулювати світоглядні орієнтири, покладені в основу сучасних релігій; |
| загальнокультурне значення національно-державних і світових релігій; | визначати значення певної релігії в розвитку національної і світової культури; |
| історичні особливості розвитку і сучасний стан національно-державних і світових релігій | аналізувати значення певної релігії в розвитку сучасних соціальних явищ |
Методичні поради до вивчення теми
|
|
|
Специфіка цієї теми полягає у великому обсязі матеріалу, що викликає необхідність для кожного студента раціонально розподілити матеріал на різні види роботи. Головною метою є усвідомлення значення тієї чи іншої релігії в процесі ідентифікації як великих соціальних спільнот, так і особистості. Важливо зрозуміти, які суспільні функції виконували і які культурні архетипи фіксували національно-державні релігії. Головною метою при вивченні світових релігій є зрозуміти їх глибоку гуманістичну сутність, той світоглядний потенціал, який робить їх життєвоважливими для формування особистості в певному культурно-історичному середовищі.
