Способи сушіння лакофарбових покриттів

Сушіння лакофарбових покриттів визначається інтенсивністю випару розчинника, що перебуває в емалі. Вона може бути природною (при температурі 18…23 °С і відносній вологості в приміщенні не вище 70 %) і штучною (при температурі 60…175 °С). Тривалість природного сушіння становить 2…48 годин. Тому при фарбуванні кузова, кабіни або платформи її застосовують рідко.

Найбільш прогресивним є штучне сушіння, що значно скорочує час висихання й дозволяє досягати більш якісних декоративних властивостей покриття. При фарбуванні кузова, кабіни або платформи застосовують конвективний і терморадіаційний способи штучного сушіння.

Конвективний спосіб сушіння передбачає нагрів пофарбованих поверхонь гарячим повітрям у спеціальних камерах. Підведення гарячого повітря Г.П. з боку пофарбованої поверхні приводить до утворення поверхневої плівки 3, якаперешкоджає висиханню нижнього шару 2 і випару із шару фарби розчинника (рис. 18.11, а). Пари 4 випаровуванні в процесі сушіння розчинника приводять до руйнування покриття 3 і утворенню пор. Тривалість сушіння при цьому збільшується.

Рис. 18.11. Схеми сушіння деталей різними способами:

а – конвективним; б –терморадіаційним

Терморадіаційне сушіння грунтується на поглинанні інфрачервоних променів металевою поверхнею 1 кузова (рис. 18.11, б). У результаті впливу променів металева поверхня швидко нагрівається й сушить шар фарби. Перепад температури, що виникає між внутрішньою поверхнею емалі 2, яка стикається з металом, і зовнішньої, сприяє швидкому випару розчинника із шару фарби. Нагріті пари розчинника безперешкодно проходять через верхній шар 3 емалі, що ще не встигла затвердіти. Час сушіння терморадіаційним способом значно менше, ніж конвективним способом.