Метод (з грець. шлях дослідження або пізнання, теорія, вчення) - спосіб побудови і обґрунтовування системи філософського і наукового знання; сукупність прийомів і операцій практичного і теоретичного освоєння дійсності. Метод — це сукупність прийомів та організацій практичного і теоретичного засвоєння дійсності.
Своїми коренями метод сходить до практичної діяльності людини, прийоми якої повинні були погоджуватися з властивостями і законами дійсності. Розвиток і диференціація методів мислення в ході розвиткупізнання привели до вчення про методи - методології.
Хоча проблема методу обговорювалася вже в античній філософії (яка вперше звернула увагу на взаємозалежність результату і методу пізнання), систематичний розвиток методів пізнання і їх вивчення починається лише в новий час, з виникненням експериментальної науки. З того часу розвиток, вдосконалення методів виступає як найважливіша складова частина всього прогресу науки.
Ще Платон, Сократ і Аристотель висунули на перший план діалектичну природу мислення. Аристотель вивчав принципи побудови суджень, питання термінології, правила умовиводів та ін. У ХVІ-ХVII столітті Ф. Бекон та Г. Галілей обґрунтували, що наукове пізнання базується на планомірному експерименті.
|
|
Рене Декарт розробив правила раціоналістичного методу. Достовірними слід вважати положення, які чітко й виразно усвідомлюються. Гегель затвердив діалектику, як загальний метод пізнання й духовної діяльності. Він спробував розкрити протиріччя розвитку буття і мислення.
Кожна конкретна наука використовувала свою методологію і спеціальні методи. Методологія — це система принципів і засобів організації та побудови теоретичної і практичної діяльності.
Цікаво проаналізувати як розвиток світової філософської думки вплинув на формування методології наукового пізнання, а в подальшому і на методологію інформаційно-аналітичної діяльності.
Подивимося на погляди кращих філософських умів світу на вирішення пізнавальних проблем в плані основних 10 етапів ІАД.