Класифікація релігії Р.Белла

Соціологічний підхід до проблеми класифікації релігії представлений американським соціологом Р.Белла.

Визначивши релігію як сукупність символічних форм, Р.Белла запропонував п’ятиетапну класифікацію релігії, в основу якої поклав одну ознаку – рівень диференціації системи релігійних символів.

Це такі п’ять етапів – примітивний, архаїчний, історичний, раннє-сучасний і сучасний.

1. Примітивні релігії вичерпуються двома символічними формами – ритуалом і міфом.

2. Архаїчні релігії об’єднують релігії періоду неоліту значної частини Африки, Полінезії і туземного Нового світу.

З’являється організація релігійної діяльності у вигляді культа з комплексом богів, жерців, богослужінь, жертвопринесень, часто з обожествлінням царської влади.

3. В історичних релігіях вже ясно виражене уявлення про „трансцендентне” (потойбічне) – зовсім відмінну сферу діяльності, що має для релігійної людини найбільшу цінність.

Історичні релігії – це релігії світозаперечення, „неприйняття світу”.

Це епоха розквіту „релігій спасіння”, які шукають шляхи спасіння душі (іудаїзм, індуїзм, буддизм, конфуціанство, християнство, іслам).

4. Раннєсучасні релігії – протестантизм епохи Реформації та інші схожі рухи. Вони знаменували собою крок в бік поцюстороннього світу у вигляді головної сфери релігійної дії: спасіння слід шукати не у втечі від світу, а в гущині мирської діяльності (це віра в прямий зв’язок людини з богом, її індивідуальний стосунок з „небом”).

5. Сучасна релігія, початок якої можна віднести до просвітницького деїзму і кантівській „релігії в межах тільки розуму”, характеризується ще більшою суб’єктивністю: не релігійна організація є носієм віри, а особистість.

Сучасна релігія, на думку Р.Белла, тільки на більш високому рівні, ніж примітивна, є релігією світосприймання, вона переборює неприйняття світу історичними релігіями.

Це крок до пошуку особистих етичних принципів, рух від церковної прихильності до особистої відповідальності.