ЕТАПИ
| ОБГРУНТУВАННЯ
|
1.Ввічливо привітатися, назвати себе, отримати дозвіл на обстеження дитини.
| Встановлення контакту з пацієнтом та його батьками.
|
2. Вимити і висушити руки, зняти прикраси.
| Забезпечення інфекційної безпеки
|
3. В тихому, теплому, світлому приміщенні роздягнути дитину і провести аускультацію легень.
| Створення комфортних умов для дитини.
|
4. Положення медпрацівника відносно дитини таке ж, як і при перкусії.. Положення хворого залежить від віку і важкості стану – стоячи, сидячи, важкого хворого – лежачи. Необхідно вислуховувати легені з обох боків, порядок аускультації аналогічний порядку порівняльної перкусії. Вислуховування проводиться на симетричних ділянках (по 2 – 3 дихальних рухи в кожній точці). Фонендоскоп бажано прикладати на ділянки міжребер’я. Вислуховування починається при диханні дитини через ніс, після чого необхідно попросити її зробити декілька глибоких вдихів через рот.
| Загальні правила аускультації легень.
|
5. В нормі над легенями вислуховується везикулярне дихання, зумовлене коливанням стінок альвеол і наявністю в них повітря. У дітей до 5 років везикулярне дихання більш гучне і називається пуерильним (вислуховуються весь вдих і весь видих). У дітей старше 5 років вислуховується весь вдих і незначна частина видиху – везикулярне дихання. В нормі над гортанню і трахеєю, а також спереду над руків’ям грудини і позаду в міжлопаточному просторі до III – IV грудного хребця визначається бронхіальне дихання (вислуховується весь вдих і весь видих, більш сильний і тривалий, ніж вдих).
| Визначення виду дихання.
|
6.У здорових дітей везикулярне дихання може відрізнятись від звичайного стандартного звучання:
– послаблене везикулярне дихання – при ожирінні, під час сну;
- посилене везикулярне дихання вислуховується над здоровою легенею, що компенсаторно приймає активну участь в акті дихання при значному ураженні легеневої тканини з іншого боку.
| Визначення різних видів везикулярного дихання.
|
7. Аускультативно може визначатись:
- жорстке дихання у порівнянні з везикулярним гучне, грубе, може бути тремтячим, вислуховується весь вдих і весь видих. У малюка жорстке дихання тільки підвищеною гучністю відрізняється від пуерильного дихання. У старших дітей вислуховується весь видих. В основі лежить звуження просвіту невеликих бронхів. Виникає при бронхіті, пневмонії.
- ослаблене дихання, в основі його лежить здавлення легеневої тканини, недостатність екскурсії легень, недостатність дихальних рухів, порушення надходження в альвеоли необхідної кількості повітря, високе розташування діафрагми.
- бронхіальне дихання виникає над ділянками ущільнення легеневої тканини при задовільній прохідності бронхів. Вислуховується при пневмонії та туберкульозі.
В рідкісних випадках може вислуховуватись амфоричне дихання (при бронхоектазах, кавернах –повітря, що надходить в порожнини, створює ще більш гучний звук), сакадоване дихання (в основі лежить нерівномірне скорочення діафрагми, проявляється переривчастим вдихом. Може бути при охолодженні дитини і її тремтінні, а також при плачі малюка).
| Визначення патологічних типів дихання.
|
8. Аускультативно можуть визначатись:
А. Хрипи – це додаткові патологічні звуки, що вислуховуються над легенями під час вдиху і видиху й обумовлені накопиченням в дихальних шляхах рідини, секрету, слизу, крові, гною. Хрипи бувають вологі і сухі.
Вологі хрипи утворюються при наявності рідини в бронхах і лопанні її пухирців під впливом повітря, що рухається дихальними шляхами. Розрізняють дрібно-, середньо – і крупно пухирчасті хрипи.
Дрібно пухирчасті хрипи виникають в дрібних бронхах, бронхіолах; не підлягають підрахунку, більше виражені під час вдиху. Середньо пухирчасті хрипи виникають в бронхах середнього калібру, вислуховуються під час вдиху і видиху. Крупно пухирчасті хрипи виникають в великих бронхах, трахеї – поодинокі, часто зникають після продуктивного кашлю. Оцінюється також звучність хрипів (звучні – з високим тоном, іноді з металевим відтінком; не звучні).
Сухі хрипи виникають при накопиченні в дихальних шляхах щільного, в’язкого мокротиння, що звисає зі слизової оболонки бронхів у вигляді плівок або ниток, які розтягнені між стінками. Сухі хрипи бувають гудючі, дзижчачи і свистячі. Сухі гудючі хрипи виникають в великих бронхах, вислуховуються під час вдиху і менше під час видиху. Сухі дзижчачи хрипи виникають в бронхах середнього порядку в фазі вдиху і видиху. Сухі свистячі хрипи виникають в дрібних бронхах і бронхіолах, вислуховуються під час вдиху і видиху.
Б. Крепітація - коли повітря доходить до альвеоли, вона розширюється і роз’єднання її з’єднаних стінок вислуховується як найбільш дрібний звук. Вислуховується на висоті або в кінці вдиху. Це патогномонічна ознака пневмонії.
В. Шум тертя плеври - це звуки, що вислуховуються аускультативно над ураженою плеврою. Тертя нерівних поверхонь плеври одна об одну при диханні, що встановлюється об’єктивно, і є шум тертя плеври. За звуком шум нагадує шелест листів паперу при аналогічному терті.
| Визначення патологічних шумів.
|
9. Подякувати дитині, допомогти одягнутись.
| Створення комфортних умов для дитини.
|
10. Вимити і висушити руки.
| Забезпечення інфекційної безпеки.
|
11. Записати отримані дані до історії розвитку дитини або до історії хвороби дитини.
| Забезпечення передачі інформації.
|