Методи діагностики міжособистісних стосунків

Референтометрія. Соціометрія. Визначення індексу групової згуртованості Сішора.

Для загальної оцінки деяких проявів психологічного клімату у колективі учитель може скористуватись картою-схемою А. Н. Лутошкіна.

Дослідження самосвідомості.

Самосвідомість – процес пізнання самого себе. Продуктом самопізнання є уявлення про себе, „Я-образ”, або „Я-концепція”. Розрізнення самосвідомості особистості на процес та продукт було введено У.Джеймсом у вигляді розрізнення „чистого Я” (яке пізнає) та „емпіричного Я” (яке пізнається). Уявлення про себе, будучи продуктом самосвідомості, одночасно є і моментом цього процесу.

Психодіагностика самосвідомості традиційно спрямована на вияв продукту самосвідомості – уявлення про себе. При цьому допускається, що „Я – концепція” не просто продукт самосвідомості, але і важливий чинник детермінації поведінки людини. Це таке утворення, що визначає спрямованість її діяльності, поведінку в ситуаціях вибору, контакти з людьми.

Аналіз „Я - образу” дозволяє виділити 2 аспекти: знання про себе та самовідношення. Через пізнання себе і накопичення знань про себе складається „Я - концепція”. Цей тезис дозволяє вийти на методологічні проблеми психодіагностики самосвідомості. Коли людина говорить про себе, вона одночасно і оцінює себе.

Методики психодіагностики самосвідомості.

Традиційні стандартизовані самозвіти та самоописи (тести-опитувальники, шкальні техніки): шкала „Я –концепції” Теннессі (1965), яка призначена для підлітків з 12 років та дорослих. Складається з 90 пунктів на аналіз „Я - концепції” та 10 пунктів шкали брехні. Використовується 5 шагова рангова шкала відповідей від „повністю погоджуюсь” до „повністю не згоден”.

Шкала дитячої „Я-концепії” Пірса-Харріса представляє собою опитувальник з 80 стверджень. Призначений для дітей 8 – 16 років. Приклади стверджень: „мої товариші глузують з мене”, „я щаслива людина”, „я розумний” тощо.

Шкала самоповаги Розенберга підлітків, виявляє глобальне самовідношення. Показники опитувальника пов’язані з депресивним станом, тривожністю, активністю у спілкуванні, лідерством, відношенню до батьків, почуттям особистої безпеки.

Контрольні списки – ще одна форма стандартизованого самозвіту.

Найбільш відомий – контрольний список прикметників Г.Гоха, якій складається з 300 прикметників у алфавітному порядку. На російській лексиці подібний список отримав назву „Особистісного диференціалу” (А.Г.Шмельов).