Висновки

Набуття права власності на землю відбувається на підставі діючих нормативних актів за наявністю підстав, передбачених коментованою статтею. Тобто правовідносини власності і, отже, об'єктивне право власності виникає на підставі правових норм і за наявністю певних юридичних фактів. Ці юридичні факти називаються підставами (або засобами) придбання права власності.
В більшості випадків виникнення права власності на конкретну земельну ділянку у однієї особи означає припинення права власності на цей об'єкт у іншої особи. Тому одні й ті ж юридичні факти можуть виступати одночасно підставами і виникнення, і припинення права власності на земельну ділянку.

Власність — це економічна категорія, яка виявляється у відносинах між людьми з приводу привласнення матеріальних благ. Це — належність у певному суспільстві матеріальних благ (цінностей) певній фізичній чи юридичній особі або державі чи територіальній громаді. Відносини власності — це переважно майнові відносини, що складаються щодо конкретного майна, предмета, речі, землі.

Сукупність норм, якими регулюються відносини власності,
має комплексний характер. Право власності на землю охоплюється нормами більш загального інституту речового права.

Право власності, як і будь-яке інше право, може розглядатися в об'єктивному і суб'єктивному планах.

Право в об'єктивному плані розглядається як інститут цивільного права, норми якого регулюють статику майнових вольових відносин як стан належності майна певній особі (ст. З, 13, 14, 41,42, 47, 56, 64 Конституції України).

Комплексний характер інституту власності полягає в тому, що відносини власності регулюються нормами як цивільного, так і інших галузей права.

Право власності в суб'єктивному розумінні — це сукупність правомочностей (прав та обов'язків) суб'єкта щодо володіння, користування та розпорядження належним йому майном. Це основний зміст права власності.

Отже, право власності — це врегульовані нормами цивільного та інших галузей права суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном, результатами інтелектуальної діяльності з боку громадян України, інших держав, осіб без громадянства, юридичних осіб України та інших держав, територіальних громад і держави.

Зміст права власності на землю полягає в тому, що власникові в повному обсязі належать усі три види правомочностей, тобто право володіти, право користуватись і право розпоряджатись земельною ділянкою..

Підстави та порядок виникнення права власності на землю обумовлені формою власності на землю. Тому їх доцільно класифікувати на дві основні групи — підстави та порядок виникнення права приватної власності на землю і порядок та підстави виникнення права суспільної (публічної) власності на землю. Крім того, підстави та порядок виникнення права приватної власності на землю можна поділити ще на дві самостійні підгрупи, а саме — підстави та порядок виникнення права приватної власності громадян на землю і підстави та порядок виникнення права власності юридичних осіб на землю. Що стосується виникнення права суспільної(публічної) власності на землю, то його підстави також можна поділити на дві підгрупи — підстави та порядок виникнення права державної власності на землю і підстави та порядок виникнення права комунальної власності на землю.