Приклади розрахунків

Приклад 1. Для складання планів реагування і захисту населення необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для нижчевизначених умов.

На хімічно небезпечному об'єкті, який розташований на відстані 9 км від населеного пункту, міститься 2 ємності по 50 і 100 т хлору. Навколо ємностей побудовано обвалування висотою 2,3 метра.

Додаткові дані. На карті визначаємо, що населений пункт має глибину 5 км і ширину 4 км. Площа населеного пункту становить 18 кв. км, у ньому проживає 12 тис. осіб.

Метеоумови: для оперативного планування приймаються тільки такі метеоумови - інверсія, швидкість вітру - 1 м/с, температура повітря +20°С (див. абзац 3.2.1). Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається у колі 360°.

РІШЕННЯ: Для оперативного планування розрахунки виконуються за максимальним об'ємом одиничної ємності. Глибина розповсюдження для 100 т хлору дорівнює 82,2 км (табл. 8).

З урахуванням того, що ємність обвалована, приймаємо для висоти обвалування 2,3 м (близько 2 м) коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2,4 (табл. 1), тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становить

Г = 82,2/2,4=34,25 км.

Ширина зони прогнозованого хімічного забруднення становить Ш пзхз = 0,3 • 34,25 0,6 =2,5 км.

Площа зони прогнозованого хімічного забруднення, що проходить через населений пункт, становить 2,5 • 4 км =10 кв. км.

Площа населеного пункту складає 18 кв. км. Частка площі населеного пункту, яка опиняється у ПЗХЗ становить 10 • 100/18=55,6 %.

Кількість населення, яке проживає у населеному пункті і опиняється у ПЗХЗ, дорівнює

12000- 55.6/100 = 6672 особи.

Продовження додатка 3

Втрати населення розподіляються:

легкі - до (6672 • 25/100)=1668 осіб,

середньої тяжкості - до (6672 • 40/100)=2669 осіб,

зі смертельними наслідками - до (6672 • 35/100)==2335 осіб.

Термін підходу хмари забрудненого повітря до населеного пункту при швидкості вітру 1 м/с (5 км/год) (таблиця 2) становить 9/5==1,8 год.

Для оперативного планування приймається φ =360°.

Площа ЗМХЗ розраховується за формулою (1):

S змхз = 8,72 • 10-3 • 34,252 • 360=3682,48 кв. км.

Площа ПЗХЗ розраховується за формулою (2):

S пзхз = 0.081 • 34,252 • 40,2 =125,38 кв. км.

Примітки:

якщо об'єкт розташований у населеному пункті і площа ПЗХЗ не виходить за межі населеного пункту, тоді всі дані з кількості населення в ПЗХЗ, а також втрати населення розраховуються тільки за ПЗХЗ;

за наявності на території АТО більше одного ХНО загальна площа зони забруднення (ЗМХЗ або ПЗХЗ) розраховується після нанесення зон на карту. У разі перекриття зон загальна площа приймається інтегровано за ізолініями зон забруднення, і тільки після цього виконуються подальші розрахунки стосовно кількості і втрат населення в зонах;

після закінченні розрахунків виконується присвоєння ступеня хімічної небезпеки для кожного об'єкта, а також для адміністративно-територіальної одиниці (АТО) (табл. 22).

Приклад 2. На ХНО, який розташований поза населеним пунктом, відбувся викид хлору в кількості 100 тонн. Викид на поверхню вільний.

Додаткові дані:

на відстані 2 км від осередку ураження розташований лісовий масив глибиною 3 км;

на відстані 6 км від осередку ураження розташований населений пункт, який має ширину 5 км і глибину 4 км у перпендикулярному напрямку і в якому проживає 12 тис. осіб.

Площа населеного пункту становить 18 кв. км. Метеоумови: температура повітря + 25°С, ізотермія, вітер 1 м/с, напрямок - північно-східний.

.Продовження додатка 3

Виконати розрахунки для аварійного планування.

РІШЕННЯ: 3 урахуванням лісового масиву розрахунок глибини розповсюдження забрудненого повітря виконується таким чином:

2 км забруднене повітря розповсюджується без перешкоди;

коефіцієнт зменшення глибини розповсюдження без урахування лісового масиву становить 1,7 (табл. 3);

глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина для 3 км лісу становить

Г= 3 км • 1,7 = 5,1 км;

глибина розповсюдження, на яку зменшується глибина в населеному пункті глибиною 4 км, становить

Г= 4 км • 3 = 12 км.

Таким чином, загальна глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря дорівнює 82,2-5,1-12=65,1 км.

Приклад 3. Унаслідок аварії на ХНО на місцевості розлилось 10 тонн хлору. Швидкість вітру - 2 м/с, інверсія. Температура повітря +20°С. Напрямок вітру 60° (південно-східний). Здійснити аварійне прогнозування.

РІШЕННЯ: 3 урахуванням, що для швидкості вітру 2 м/с φ = 90° (табл. 5), а глибина розповсюдження хмари НХР дорівнює 11,3 км (табл. 8).

1. Площа ЗМХЗ за формулою (1) дорівнює:

S змхз := 8,72 • 10 -3 • 11,3 2 • 90 = 100,21 кв. км

2. Площа ПЗХЗ за формулою (2) дорівнює:

S прог= 0.08 11,32* 40,2 = 13,648 кв. км

3. Термін дії джерела забруднення для хлору дорівнює 1,12 год. (табл. 21).

4. Ширина прогнозованої зони хімічного забруднення

Ш пзхз =0,3 * 11,3 0,6 =1,29 км.

Продовження додатку №3

Приклад 4 Порядок нанесення даних на карту.

1. Для метеоумов: швидкість вітру 2 м/с, напрямок вітру західний.

       
   
 
Захід
 


2. Для метеоумов: швидкість вітру менше 1 м/с, напрямок вітру північно -західний.

       
   
 
Захід
 
Північ
Схід
Південь
Аміак 20т


Додаток 4

до Методики прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: