Былет № 2

1.

Маркетингові канали розподілу — маршрути, за якими товари переміщуються від місць виробництва до місць продажу чи використання, переходячи від одного власника до іншого; це сукупність підприємств чи окремих осіб, які самі передають або допомагають передавати комусь іншому право власності на конкретні товари на їх шляху від виробника до споживача.

Функції каналів розподілу розподіляють на такі види:

· пов´язані з угодами (створення і розповсюдження інформації щодо пропозиції; знаходження потенційних покупців і встановлення з ними відповідних відносин; ведення переговорів щодо ціни та інших пунктів пропозиції для того, щоб передати право власності або право володіння; закупівля товарів; продаж товарів; прийняття на себе ділового ризику партнерів, пов´язаного з можливістю несподіваного зменшення попиту на товари);

· логістичні функції (створення торговельного асортименту продукції; зберігання продукції; комплектування партій поставок продукції; транспортування; сортування, збирання, монтаж, пакування, маркування тощо);

· функції обслуговування (торговельне обслуговування споживачів; стандартизація та контроль якості продукції);

· аналітичні (проведення маркетингових досліджень, збирання й подання інформації щодо макро- і мікросередовища маркетингу; планування просування продукції; визначення цін, націнок та знижок.

2.

Діюча класифікація Міжнародної ради торговельних центрів (ICSC) визначає наступні типи торговельних центрів: регіональний центр, суперрегіональний центр, мік­рорайонний центр, окружний торговельний центр, «лайфстайл» центр, «пауер» центр, тематичний/фестивальний центр, фірмовий торговельний центр. Ця класифі­кація побудована на основі двох класифікаційних ознак: місця розташування та асор­тиментного профілю, але не визначає такі необхідні складові, як розмір торговельної площі та спеціалізацію роздрібних підприємств.

Згідно з класифікацією Національного бюро досліджень (NRB), визначають на­ступні типи роздрібних торговельних підприємств: роздрібна мережа аеропортів, авто-маркет, окружний торговельний центр, центр торгівлі товарами повсякденного попиту (конвієнс стор), центр торгівлі товарами за зниженими цінами (дискаунт), спеціалізова­ний центр торгівлі товарами від виробника, фестивальний/розважальний центр, торго­вельний центр «Все для домівки», «лайфстайл» центр, багатофункціональні комплекси, мікрорайонний центр, центр торгівлі зі знижками, «пауер» центр, регіональний центр, «стрип» центр, суперрегіональний центр, тематичний/спеціалізований центр, ексклюзи­вний центр/центр високої моди. Відповідно до поданої класифікації можна визначити класифікаційні ознаки, які враховують: спеціалізацію, місце розташування, рівень цін. Проте немає чіткої визначеності щодо розміру торговельної площі та кіль­кості асортиментних позицій, що унеможливлює чітку систематизацію.

3.

Збутова система промислового підприємства - це сукупність суб'єктів збутової діяльності з певними функціональними повноваженнями й обов'язками, а також, певними організаційно-правовими відносинами й взаємозв'язками. Перед вибором форм та методів організації збутової системи необхідно здійснити постановку й координацію цілей розподілу, яка передбачає визначення цілей розподілу, їх узгодження з задачами маркетингу, та цілями підприємства.

Основною проблемою формування і оптимізації збутової системи підприємства це при розробці стратегії збуту фірма, насамперед, повинна визначитись: як буде організована система збуту (дистрибуційна мережа зокрема): через власну збутову чи мережу підприємств-дистрибуторів; через які типи торговельних посередників необхідно здійснювати товарообіг.

Якщо підприємство-виробник приймає на себе відповідальність за виконання всіх функцій розподілу товарів промислового призначення, то воно й оплачує їх (однак одержує весь прибуток). Виробник, що використовує незалежні (зовнішні) канали, може зменшити відносні витрати на рух товарів, але при цьому зменшиться його прибуток, оскільки відповідні збутові організації повинні одержати певну частку. Загальний прибуток може збільшитися, якщо збутові організації допоможуть збільшити обсяг реалізації товарів у порівнянні з тим, що може досягти сам виробник.

4.