Поняття граничних витрат

Слово граничний в економічній науці означає те саме, що іі у повсякденній мові: «розміщений на границі або на краю». Це поняття фундаментальне для економічного мислення, тому що економічні рішення, як і взагалі всі ефективні рішення, завжди пов'язані з просуванням уздовж границі, з позитивними або не­гативними прирощеннями. Що ж це таке граничні витрати і які сфери використання цього поняття?

Потреба обліку граничних витрат, як і обліку розглянутих вище неявних витрат, виникає тільки в умовах ринкової економіки. Навіщо визначати гранич­ні витрати при фіксованому, раз і назавжди затвердженому плановому за­вданні щодо обсягу випуску продукції, який може бути скоригований тільки шляхом вольових рішень. Лише з отриманням свободи господарювання і са­мостійного ухвалення рішень у підприємства з'являється можливість вільного вибору (оптимізації) обсягу виробництва. У цих умовах стає затребуваним основний інструмент подібної оптимізації - граничні витрати.

Граничні витрати - приріст витрат виробництва кожної додаткової одиниці про­дукції. У тому випадку, якщо продукція виготовляється не поштучно, а, наприклад, загальною вагою або загальним обсягом, граничні витрати можна оцінити діленням загальних витрат на зміну обсягу продукції.

У ринковій економіці граничні витрати є одним із головних інструментів управління ефективністю підприємства.

Важливо не переплутати поняття граничної величини ви­трат з поняттям їх середньої величини.

Вони представляють собою зміну загальних витрат фірми в результаті виробництва ще однієї додаткової одиниці продукції.

Граничні витрати визначаються за формулою: МС = DTC / DQ

де DТС - зміна (приріст) загальних витрат; DQ - зміна (приріст) обсягу продукції, що випускається.

У свою чергу, DТС і DQ розраховуються як DТС = ТЗ ₂ - ТС _1; DQ = Q ₂ - Q _1.

Звідси

МС = (ТЗ ₂ - ТС ₁₎ / (Q ₂ - Q _1), де Q ₁ - початковий обсяг випуску і відповідна йому величина витрат ТЗ _1; Q ₂ - змінився обсяг випуску і відповідне йому значення витрат ТЗ _2.

Інформація про граничні витрати дозволяє фірмі розрахувати, чи вигідно їй виробництво ще однієї додаткової одиниці продукції, або ж ні. Іншими словами, граничні витрати являють собою важливий економічний параметр, який може визначати стратегію розвитку виробництва.