2015-10-14
343
3.5.1. Дихальні розлади:
1) для визначення наявності дихальних розладів необхідно спостерігати за новонародженим в умовах контакту „шкіра-до-шкіри”, інкубатора або під джерелом променевого тепла (щоб уникнути охолодження), оцінюючи частоту дихань, наявність експіраторного стогону, колір шкіри і слизових оболонок кожні 15 хвилин протягом першої години після народження і кожні 30 хвилин протягом другої години;
2) оцінювання за шкалою Довнеса або Сільвермана (таблиця 3) проводять після народження дитини не рідше, ніж кожні 3 години, а після отримання нульового результату (0 балів) – двічі протягом наступних 2 годин. У разі відсутності ознак дихального дистресу (0 балів) протягом 3 наступних годин оцінювання слід припинити, забезпечити спільне перебування та вигодовування дитини грудним молоком, ретельне спостереження за дитиною, консультування матері щодо догляду за дитиною;
3) у разі появи ознак дихальних розладів необхідно відразу оцінити дитину за шкалою Довнеса або Сільвермана (таблиця 3) та класифікувати важкість дихального дистресу. У разі виявлення респіраторного дистресу помірного і важкого ступеню необхідно надати невідкладну медичну допомогу відповідно до сучасних вимог ведення дитини з розладами дихання та перевести дитину до неонатологічного відділення.
|
|
|
Таблиця 3. Оцінка ступеню важкості дихального дистресу за модифікованою шкалою Downes
| Кіль-кість балів | Частота дихань за хвилину | Наявність ціанозу | Втяжіння ділянок грудної клітки | Експіраторний стогін | Характер дихання при аускультації |
| < 60 | Відсутній при диханні 21% О2 | Відсутні | Відсутній | Дихання вислухову-ється добре | |
| 60 - 80 | Присутній, але зникає при диханні 40% О2 | Помірні | Вислухо-вується за допомогою стетоскопа | Змінене або ослаблене | |
| > 80 або апное | Присутній, але зникає при диханні > 40% О2 | Значні | Вислухо-вуються на відстані | Різко ослаблене або не вислухо-вується |
| Маса тіла при народженні, грами | Температура в інкубаторі в 0 С | |||
| 35°С | 34°С | 33°С | 32°С | |
| < 1500 | 0 - 10 діб | 11 – 21 доби | 3 – 5 тижнів | Після 5 тижнів у разі роз-витку будь-якого захворю-вання |
| 1500 -2000 | 0 – 10 діб | 10 діб – 4 тижні | Після 4 тижнів у разі роз-витку будь-якого захворю-вання | |
| 2000 -2500 | 0 – 10 діб | 11 діб – 3 тижні | Після 3 тижнів у разі роз-витку будь-якого захворювання |
Таблиця 4. Рекомендована температура для створення нейтрального температурного середовища в інкубаторі
3.5.5. Апное у новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні.
|
|
|
Апное – це зупинка самостійного дихання тривалістю понад 3 секунди.
1) Недоношені новонароджені схильні до епізодів апное. Чим менше термін гестації і маса тіла дитини (< 32 тижнів гестації і < 1500 грамів), тим частіше ці епізоди.
2) Рідкі і короткочасні спонтанні періоди апное (тривалістю не більш за 20 секунд та не більш 2 епізодів на добу) без брадикардії і цианозу, які пов’язані з годуванням, смоктанням і руховою активністю дитини, не вважаються патологічними і не потребують лікування, але потребують ретельного спостереження. Лікар-педіатр-неонатолог повинен обов’язково навчити матір заходам щодо виявлення цього стану і надання первинної допомоги дитині з апное.
3) Виникнення більш ніж 2 епізодів апное на добу тривалістю понад 20 секунд, або будь-якого апное з брадікардією та ціанозом є показанням для переведення в палату або відділення інтенсивної терапії новонароджених і початку інтенсивної терапії.
4) Допомога дитині при апное:
- якщо дитина перестала дихати, слід негайно провести тактильну стимуляцію вздовж спини дитини протягом 10 секунд. Якщо дитина після проведеної стимуляції не почала дихати, негайно розпочати штучну вентиляцію за допомогою мішка і маски;
- проконтролювати температуру тіла дитини. У разі виникнення гіпотермії, негайно розпочати необхідні дії щодо корекції цього стану;
- проконтролювати рівень глюкози крові. У разі виникнення гіпоглікемії негайно розпочати необхідні дії щодо корекції цього стану;
- доцільно регулярно профілактично змінювати положення тіла дитини і ретельно слідкувати за нею;
- необхідно навчити матір спостерігати за дитиною та проводити початкові кроки допомоги (тактильна стимуляція) у разі апное.
4. Спільне перебування матері та новонародженої дитини з малою масою тіла при народженні
