νн Гц, (2.61)
де fcт – статичний прогин підвіски, м; fcт = 0,15...0,25 м у легкових автомобілів, fcт = 0,08...0,13 м у вантажних автомобілів та міських автобусів, fcт = 0,12...0,18 м у міжміських автобусів. Менші значення fcт беруть для задньої підвіски, більші – для передньої.
Плавність ходу легкових автомобілів вважається задовільною, якщо νн = 0,8...1,3 Гц; вантажних автомобілів та міських автобусів – 1,3...1,8 Гц; міжміських автобусів – 0,70...1,35 Гц.
Обчислюють значення νн для автомобіля, який розглядається, та порівнюють із вказаними величинами.
Непідресорені маси мостів здійснюють високочастотні коливання, зумовлені жорсткістю шин, з частотою
νв = , Гц, (2.62)
де – сумарна жорсткість шин моста, Н/м;
mм – маса моста, кг.
При відсутності даних про жорсткість шин орієнтовно можна взяти νв = 6,7...8,5 Гц (менші значення – передня підвіска, більші – задня).
Крім вільних коливань, автомобіль здійснює також вимушені коливання з частотою
νвим = , Гц, (2.63)
де Vа – швидкість автомобіля, м/с;
S – довжина хвилі нерівності на дорозі, м; S = 0,5...5,0 м.
|
|
При швидкостях руху від 0 до 60 км/год можливий резонанс коливань як підресорених (νн = νвим – низькочастотний резонанс), так і непідресорених мас (νв = νвим – високочастотний резонанс).
Швидкість руху, при якій може настати резонанс, обчислюють за виразом
Vp = νн,в S. (2.64)
Приймаючи S = 0 та S = 4 м, знаходять координати точок, через які проводять прямі, що визначають швидкості руху Vp та , при яких виникає відповідно низькочастотний та високочастотний резонанс (рис. 2.9).
Рисунок 2.9 – Залежність резонансних швидкостей руху автомобіля від довжини нерівності
За допомогою побудованого графіка (рис. 2.9) можна визначити резонансні швидкості при довжині хвилі нерівності S = 0…4 м.
Швидкість та прискорення коливань підресорених мас визначають за формулами:
= ; = . (2.65)
Швидкість зміни прискорень при коливаннях
= . (2.66)
У наведених виразах висоту нерівності Z0 беруть 0,05 м.