2015-10-22
290
| Тип зони | Характеристика |
| вільні митні зони і порти | Це обмежені ділянки території морського порту, чи аеропорту розташовані в безпосередній близькості від них, що виведені за межі національного митного простору; тут можуть здійснюватися операції по складуванню, збереженню, сортуванню, упакуванню, маркіруванню й ін., передбачається також можливість демонстрації товарів у виставочних центрах з метою подальшого їхнього продажу. При цьому товари можуть бути реалізовані тільки оптом, роздрібна торгівля допускається лише для екіпажів і пасажирів морських і повітряних судів, а в інших випадках забороняється |
| експортні, транзитні | зони, в яких пільги надаються з метою стимулювання експорту або транзиту |
| митні склади | режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України |
| технологічні парки, технополіси | як правило, створюються навколо якогось наукового ядра з особливою інфраструктурою, що забезпечує процес прискорення передачі нової технології в промисловість; метою створення таких зон є перерозподіл промисловості з центра на периферію; інтенсифікація наукових розробок за рахунок активізації діяльності місцевих університетів; переорієнтація промисловості на розвиток наукомістких і енергозберігаючих технологій; прискорення процесу впровадження й ін.; для досягнення цих цілей можуть застосовуватися різні заходи кредитного і податкового стимулювання |
| комплексні виробничі | машини, устаткування, матеріали імпортуються на територію даної країни, звичайно розташовану біля міжнародних портів, без митного контролю; ця продукція піддається обробці і потім експортується знов-таки без утручання митної влади приймаючої країни |
| сервісні | передбачають стимулювання розвитку одного виду діяльності (аграрного сектору, судноплавства, банківського бізнесу, страхового бізнесу та ін. |
В економічній літературі звичайно виділяють 4 основні групи пільг:
|
|
|
- зовнішньоторговельні пільги, що передбачають введення спрощеного порядку здійснення зовнішньоторговельних операцій і чи зниження скасування експортно-імпортних мит;
- фінансові пільги у виді встановлення низьких цін на комунальні послуги, зниження орендної плати за користування землею і виробничими приміщеннями, а також надання різних форм субсидій за рахунок бюджетних засобів і преференційних державних кредитів;
|
|
|
- фіскальні пільги, що пов'язані з податковим стимулюванням визначених видів підприємницької діяльності; ці пільги можуть торкати податки на прибуток, доход, майно, рівень податкових ставок, питання постійного чи тимчасового звільнення від оподатковування;
- адміністративні пільги, що надаються адміністрацією даної ВЕЗ для спрощення режиму в'їзду і виїзду іноземних громадян, процедур реєстрації підприємств, а також надання різних послуг.
Особливої уваги в сучасній світовій економіці заслуговують офшорні зони як особливий різновид сервісних зон.
В цілому варто виділити три групи територій в світовій економіці за характером та рівнем оподаткування та наявністю певних обмежень на господарську діяльність (табл. 4.6).
Таблиця 4.6
Групування територій за рівнем оподаткування та наявністю
обмежень на господарську діяльність
| Група | Характеристика |
| І (більшість країн світу) | податок на прибуток може складати 40-50% чистого прибутку; діяльність господарських суб'єктів строго регламентована, діють спеціальні правові норми, що обмежують внутрішньофірмові операції і використання закордонних фірм із метою відхилення від податків |
| ІІ (Нідерланди, Швейцарія (деякі кантони), Ірландія, Люксембург, Австрія, Ліхтенштейн та ін.) | за досить високого рівня прибуткового податку застосовується система спеціальних податкових пільг, що стосуються діяльності компаній певних типів, у тому числі холдингових, фінансових і торговельних; податки, стягнуті в цих країнах при вивозі і репатріації дивідендів, банківського відсотка, платежів роялті і деяких інших видів доходу, звичайно знижені; країни цієї групи відрізняються ліберальними валютними і митними режимами; дочірні фірми країн другої групи звичайно здійснюють «транзит» капіталів і доходу від них |
| ІІІ (Ірландія, Ліберія, Панама, Багами, деякі кантони Швейцарії та ін.) | значно спрощений порядок реєстрації юридичних осіб і значно знижені (чи відсутні) податки на прибуток; податки на репатріацію доходів – дивідендів, банківського відсотку, роялті – відсутні; максимально спрощена процедура реєстрації: мінімальний розмір статутного капіталу звичайно не встановлюється; особистості власників фірм не підлягають розголошенню; відсутні обмеження на вивезення валюти; фірми можуть вільно відкривати депозити в будь-якій валюті в будь-яких закордонних банках, здійснювати й одержувати платежі в будь-якій валюті без яких-небудь обмежень; процедура керування фірмою також гранично спрощена – керування в цьому випадку здійснюється секретарською фірмою за дорученням власника; від фірм, розташованих в офшорних зонах, не потрібно представлення бухгалтерських звітів і податкових декларацій, єдиною формою звітності є щорічний фінансовий звіт |
ІІІ група представляє собою сервісні зони, і окремі її представники мають статус офшорних. Офшорні зони (ОЗ)– це невеликі держави і території, розташовані в основному на морських узбережжях і в місцях розвинутого міжнародного туризму і провідну політику залучення іноземних кредитних капіталів, і на відміну від податкових гаваней надають податкові й інші пільги тільки для фінансово – кредитних операцій з іноземними резидентами в іноземній валюті тільки підприємствам (оффшорним компаніям), що ведуть діяльність поза їхньою територією.
Перелік зон, які відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 р. № 143-р вважаються офшорними, представлений в табл. 4.7. Слід зазначити, що в різні роки перелік цих зон коригувався, судячи з усього, для управління грошовими потоками.
Таблиця 4.7
