Перша класифікація, яка стала класичною і використовувалася до кінця 60-х років ХХ ст., належить Й. Шумпетеру. Він виокремив 5 інновацій:
- Виробництво нового продукту або продукту з якісно новими властивостями;
- Впровадження нового засобу виробництва, в основу якого покладено нове відкриття або новий підхід щодо комерційного використання продукції;
- Освоєння нового ринку збуту певною галуззю;
- Залучення нових джерел сировини та напівфабрикатів;
- Впровадження нових організаційних форм.
На сучасному етапі інновації класифікують за різними ознаками:
1. За змістом діяльності:
- Технологічні;
- Виробничі;
- Економічні;
- Торговельні;
- Соціальні;
- управлінські.
2. За ступенем новизни виділяють:
— базові (поява нового способу виробництва чи раніше невідомого продукту, які започатковують або дають імпульс розвитку нової галузі, наприклад винайдення парового двигуна, атомної енергії, радіо, напівпровідників тощо);
— поліпшувальні (упровадження нових видів виробництв, що реалізують інноваційний потенціал базової інновації; вони дають змогу поширювати і вдосконалювати базові покоління техніки, створювати нові моделі машин і матеріалів, поліпшувати параметри продукції, що випускається);
|
|
— псевдоінновації (інновації, які залучаються фірмами у технологічний процес чи продукт, щоб затримати зниження норми прибутку і продовжити життєвий цикл поліпшувальної інновації, наприклад зміна дизайну товару, матеріалу, з якого він виготовляється; зміна способу рекламування тощо).
3. За сферою діяльності підприємства:
- інновації на вході в підприємство як систему (те, що надходить у виробництво)
- інновації на виході з виробництва
- інновації у структурі підприємства (цільові зміни).
4. За інтенсивністю інноваційних змін:
- інновації нульового порядку (зберігає і оновлює існуючі функції і частини)
- першого (кількісна зміна)
- другого (перегрупування чи організаційні зміни)
- третього (адаптаційні зміни)
- четвертого (новий варіант – найпростіша якісна зміна)
- п’ятого (нове покоління)
- шостого (новий вид)
- сьомого (новий рід).
5. За рівнем об’єктивного та суб’єктивного сприйняття:
- абсолютна новизна
- відносна новизна
- умовна новизна
- суб’єктивна новизна.
6. За причинами виникнення:
- реактивні (реакція на нові перетворення)
- стратегічні (отримання конкурентних переваг).