Класифікація (таксономія) небезпек

За походженням небезпеки поділяють на природні, техногенні і антропогенні.

Природні небезпеки обумовлені кліматичними та природними явищами. Вони виникають при зміні погодних умов та природної освітленості в біосфері, а також від стихійних явищ, що відбуваються в біосфері (повені, землетруси).

Техногенні небезпеки створюють елементи техносфери – машини, споруди, речовини.

Перелік техногенних, реально діючих небезпек є значним і включає більше 100 видів. До поширених небезпек, що мають достатньо високий рівень небезпеки, відносяться виробничі небезпеки: запиленість і загазованість повітря, підвищені або понижені параметри атмосферного повітря (температури, вологості, рухливості повітря, тиску), недостатнє або неправильне освітлення, монотонність діяльності, важка фізична праця.

До небезпек, що викликають травму, відносяться: електричний струм, предмети, що падають, механізми і машини, що рухаються, частини конструкцій, що руйнуються.

У побуті нас супроводжує також велика гамма негативних факторів: повітря, забруднене продуктами згоряння природного газу, викидами ТЕС, промислових підприємств, автотранспорту та спалюванням сміття; вода з надлишковим вмістом шкідливих домішок, неякісна їжа, шум, інфразвук, вібрації, електромагнітні поля від побутових приладів, телевізорів, дисплеїв, ЛЕП, іонізуючі випромінювання (природний фон, медичні обстеження, фон від будівельних матеріалів, випромінювання приладів, предметів побуту), медикаменти за надлишкового або неправильного споживання, тютюновий дим, бактерії, алергени.

Антропогенні небезпеки виникають в результаті помилкових або несанкціонованих дій людини або групи людей.

За видами потоків в життєвому просторі небезпеки поділяють на масові, енергетичні та інформаційні, а за інтенсивності потоків в життєвому просторі на небезпечні та надзвичайно небезпечні.

Небезпечні потоки зазвичай перевищують допустимі потоки не більше ніж у рази. В тих випадках, коли рівні потоків впливу вище границь толерантності, ситуацію вважають надзвичайно небезпечною. Зазвичай вона характерна для аварійних зон або зон стихійного лиха і загрожую летальним кінцем.

За тривалістю впливу небезпеки класифікують на постійні, змінні (в тому числі періодичні) та імпульсні.

Постійні небезпеки (діють протягом робочого дня, доби) пов’язані із умовами перебування людини у виробничих та побутових приміщеннях, її знаходженням у міському середовищі або промисловій зоні.

Змінні небезпеки характерні для умов реалізації циклічних процесів: шум в зоні аеропорту або біля транспортної магістралі; вібрація від транспортних засобів.

Імпульсний або короткочасний вплив небезпеки характерний для аварійних ситуацій, залпових викидах, наприклад при запуску ракет. Багато стихійних явищ, наприклад, гроза, сходження лавини, також відносять до цієї категорії небезпек.

За видами зони впливу небезпеки поділяють на виробничі, побутові, міські (транспортні), зони надзвичайних ситуацій.

За розмірами зони впливу небезпеки класифікують на локальні, регіональні, міжрегіональні і глобальні.

Як правило, побутові та виробничі небезпеки є локальними, обмеженими розмірами приміщення. Такі впливи, як потепління клімату (парниковий ефект) або руйнування озонового шару Землі, є глобальними.

Небезпеки іноді діють одночасно на території або населення двох або більше сумісних держав (міжрегіональні небезпеки).

За ступенем завершеності впливу небезпеки на об’єкти захисту їх поділяють на потенційні, реальні та реалізовані.

Потенційна небезпека являє собою загрозу загального характеру, не пов’язану із простором і часом впливу. Наприклад, у виразах «шум є шкідливим для людини», «вуглецеве паливо є пожежовибухонебезпечним» йде мова тільки про потенційні небезпеки для людини шуму і горючих речовин.

Наявність потенційних небезпек знаходить своє відображення у твердженні, що «життєдіяльність людини є потенційно небезпечною».

Реальна небезпека завжди пов’язана із конкретною загрозою впливу на об’єкт захисту (людина), вона координована у просторі та часі. Наприклад, автоцистерна з написом «Вогненебезпечно», що рухається по шосе, являє собою реальну небезпеку для людини, що знаходиться біля автошляху. Як тільки автоцистерна зникає з зони перебування людини, вона стає по відношенню до людини джерелом потенційної небезпеки.

Реалізована небезпека – факт впливу реальної небезпеки на людини і/або середовища існування, що призвів до втрати здоров’я або смерті людини, матеріальних втрат. Якщо вибух автоцистерни призвів до її руйнування, загибелі людей, займання будівель, то це реалізована небезпека.

Реалізовані небезпеки прийнято поділяти на випадки, надзвичайні випадки, аварії, катастрофи і стихійні лиха.

Випадок – подія, що складається з негативного впливу із спричиненням шкоди людським, природним і матеріальним ресурсам.

Надзвичайний випадок – подія, що відбувається зазвичай короткочасно і володіє високим рівнем впливу на людей, природні і матеріальні ресурси. Відносяться великі аварії, катастрофи і стихійні лиха.

Аварія – подія в технічній системі, що не супроводжується загибеллю людей, за яким відновлення технічних засобів є неможливим або економічно недоцільним.

Катастрофа – випадок в технічній системі, що супроводжується загибеллю людей.

Стихійне лихо – події, пов’язані із стихійними явищами на Землі, і призводять до руйнування біосфери, техносфери, до загибелі та втрати здоров’я людей.

В результаті виникнення надзвичайних подій виникають надзвичайні ситуації.

Надзвичайна ситуація – стан об’єкту території або акваторії, як правило після надзвичайних подій, при якому виникає загроза життю та здоров’ю для групи людей, наноситься матеріальна шкода населенню та економіці, деградує природне середовище.

Ще однією особливістю процесу взаємодії небезпеки та людини є особливість людини до вибіркової ідентифікації небезпек. Ряд небезпечних впливів (вібрація, шум, нагрівання, охолодження) людина ідентифікує за допомогою органів відчуття. Такі небезпечні впливи, як ультразвук, інфразвук, електромагнітні поля та випромінювання, радіація не ідентифікуються людиною.

За впливом небезпек на людину їх прийнято розділяти на шкідливі та травмонебезпечні фактори.

Шкідливі фактори – негативний вплив на людину, який призводить до погіршення самовідчуття та захворювання.

Травмуючий фактор – негативний вплив на людину, який призводить до травми та летальному кінцю.

Світ небезпек, що загрожує особистості, є достатньо широким і постійно зростає. У виробничих, міських, побутових умовах на людину впливають одночасно, як правило, декілька факторів.

Комплекс негативних факторів, що діє в просторі в конкретний момент, залежить від поточного стану системи «людина – середовище існування» і утворює «поле небезпек».

Поле впливу небезпек на людський організм доцільно представляти у вигляді сукупності факторів першого, другого, третього кола, розташованих навколо людського організму. При цьому вважається, що основний вплив на організм чинять фактори першого кола, а фактори другого кола впливають переважно на фактори першого кола.

До складу першого кола небезпек, які безпосередньо впливають на людину та суспільство, відносяться:

· небезпеки, пов’язані із кліматичними та погодними змінами в атмосфері та гідросфері;

· небезпеки, що виникають через відсутність природної освітленості земної поверхні сонячним випромінюванням;

· небезпеки, зумовлені вмістом шкідливих домішок в атмосферному повітрі, у воді, продуктах харчування;

· небезпеки, що виникають в селітебних зонах, а також на об’єктах економіки при реалізації технологічних процесів, експлуатації технічних засобів як за рахунок недосконалості техніки, так і за рахунок нерегламентованого її використання операторами технічних систем, населенням в побуті;

· надзвичайні небезпеки, що виникають при стихійних явищах і техногенних аваріях в селітебних зонах та на об’єктах економіки;

· небезпеки, що виникають через недостатню підготовку працюючих і населення з питань безпеки життєдіяльності.

Основні причини виникнення небезпек другого кола зумовлені наявністю відходів виробництва і побуту, недостатньою увагою суспільства до вимог безпеки при розробці технічних засобів, технологічних процесів і виробництв, при проектуванні та будівництві виробничих і побутових приміщень, слабкої підготовки керівників виробництва в питаннях безпеки проведення робіт. Друге коло небезпек впливає безпосередньо на джерела небезпек першого кола.

Небезпеки третього кола не завжди виражені достатньо чітко. Проте сюди можна віднести:

· відсутність необхідних знань та навиків у розробників при проектуванні технологічних процесів, технічних систем, споруд та будівель;

· відсутність ефективної державної системи керівництва питаннями безпечності в масштабах галузі економіки або всієї країни;

· недостатній розвиток системи підготовки наукових та керівних кадрів в області безпеки життєдіяльності.

Дія джерел небезпек третього кола є широкомасштабною. Наприклад, застосування етильованого бензину у двигунах внутрішнього згоряння, санкціоноване державною, є згубним для населення міст окремих країн та континентів; прийняття рішення про переробку радіоактивних відходів в країні становить небезпеку для населення багатьох регіонів країни.