2015-10-22
648
Тема 2. Політичні вчення у країнах Стародавнього Сходу
1. Загальна характеристика релігійно-міфологічних уявлень
про політику, державу і право у країнах Стародавнього Сходу в
ІІ–І тис. до н. е.
2. Політична думка у Стародавній Індії. Політико-правові ідеї
брахманізму і буддизму. Політична і правова теорія у трактаті Каутільї
“Архашастра” та “Законах Ману”.
3. Політична думка у Стародавньому Китаї. Вчення Конфуція про
суспільство, державу і право. Принципи гуманності та ритуалу.
Соціально-політичні ідеї Мо-Цзи. Вчення даосизму (Лао-Цзи).
Теорія політики і права легістів.
Література [1-16]
Тема 3. Політичні вчення у Стародавній Греції
1. Загальна характеристика суспільно-політичної ідеології у
Стародавній Греції. Основні напрямки ідеологічної боротьби і
проблеми, що були в центрі уваги цієї боротьби.
2. Політичні вчення раннього періоду (ІХ–VІ ст. до н. е.). Творчість
Гомера, Гесіода, Солона, Піфагора та Геракліта.
3. Період розквіту давньогрецької політичної думки (V–ІV ст. до н.
|
|
|
е.). Демокрит про державу і право.
4. Політичні ідеї софістів. Праворозуміння софістів старших
(Протагор, Горгій, Гіппій, Антіфон) і молодших (Тразімах, Каллікл,
Лікофрон, Алкідам).
5. Політичні ідеї Сократа. Сократ про право і законність.
6. Вчення Платона про суспільство, державу і право, його
філософська основа. Проекти ідеальної держави у діалогах “Держава” і
“Закони”. Класифікація форм державного правління і причини їх замін.
Ставлення Платона до приватної власності.
7. Вчення Аристотеля про суспільство, політику, державу і право.
Філософська основа його вчення. Обґрунтування Аристотелем рабства і
суспільної нерівності. Ставлення до власності. Вчення про виникнення
держави. Критерії та класифікація за Аристотелем форм держави.
Причини державних переворотів і засоби їх подолання. Вчення про два
види справедливості, про право природне і позитивне. Вплив
Аристотеля на подальший розвиток політичної та правової ідеології.
8. Вчення Епікура про свободу, державу і право. Політична ідеологія
стоїцизму (Зенон, Хризіпп). Вчення Полібія про класифікацію форм
держави та їх кругообіг.
Література [1–16]
Тема 4. Політичні вчення у Стародавньому Римі
1. Загальна характеристика основних напрямків політичної думки у
Стародавньому Римі.
2. Вчення Цицерона про суспільство, державу і право. Вплив на
нього ідей давньогрецьких мислителів.
3. Політичні ідеї римських стоїків (Сенека, Епіктет, Марк Аврелій).
Їх ставлення до свободи і рабства.
4. Політико-правові ідеї римських юристів (Гай, Папініан, Павло,
Ульпіан, Модестін). Римські юристи про природу і систему права, про
|
|
|
право і справедливість, про право публічне і приватне.
5. Політичні ідеї раннього християнства. Еволюція християнства від
опозиційної релігії до державної, зміна його політико-правової сутності.
Політико-правове вчення Аврелія Августина. Єресі. Бо-
ротьба з єресями римсько-католицької церкви.
Література [1–16]
Розділ ІІ. Політичні вчення в середні віки та епоху Відродження
Тема 5. Політичні вчення в Західній Європі в період виникнення
і розвитку феодалізму
1. Загальна характеристика політико-правової думки
західноєвропейського середньовічного суспільства. Основні напрямки
політичної боротьби.
2. Політико-правова теорія Фоми Аквінського, його вчення про
походження, сутність держави та елементи державної влади. Обґрун-
тування права народу на революцію. Фома Аквінський про закон і його
види. Захист католицизму. Послідовники Фоми Аквінського —
неотомісти.
3. Політичні ідеї західноєвропейських середньовічних єретичних
рухів і селянських війн.
4. Вираження інтересів середньовічного бюргерства в політико-
правовому вченні Марсилія Падуанського. Влада духовна і світська,
законодавча і виконавча. Народ як джерело державної влади.
Література [1–16]
Тема 6. Політичні вчення у країнах Арабського Сходу,
Середньої Азії та Закавказзя у період виникнення
і розвитку феодалізму
1. Загальна характеристика політичних вчень у країнах Арабського
Сходу, Середньої Азії та Закавказзя.
2. Політико-правова ідеологія ісламу. Ідеї основних напрямків і сект
ісламу. Суніти, шиїти, хариджити та ісмаїліти.
3. Ідеологія селянства — маздакізм. Політико-правові погляди Аль-
Фарабі.
4. Політико-правові погляди Нізамі. Утопічний проект ідеальної
держави. Ідеї природного права у Мхітара Гоша.
Література [1–16]
Тема 7. Політичні вчення в Росії в період виникнення і розвитку
феодалізму та утворення централізованої держави
1. Ідеї незалежності держави і єдності слов’янських народів у
літописах і пам’ятках Київської Русі.
2. Основні напрямки політичної думки в період створення Російської
централізованої держави.
3. Політична концепція Філофея “Москва — третій Рим”. Політичні
та правові ідеї “нестяжателів” і “іосифлян”. Обґрунтування
необмеженого самодержавства І. С. Пересвєтовим.
4. Політичні погляди А. М. Курбського.
Література [1–16]
Тема 8. Політичні вчення в Західній Європі на початку розкладу
феодалізму
1. Загальна характеристика політичної ідеології епохи Відродження.
Формування буржуазної політико-правової ідеології.
2. Вчення Н. Макіавеллі про політику як науку. Макіавеллі про
походження, сутність і форми держави, про завдання і засоби політики.
Політичний ідеал Макіавеллі. “Макіавеллізм”.
3. Політичні та правові ідеї Реформації: основні напрямки. Політико-
правові ідеї Мартіна Лютера, Томаса Мюнцера, Жана Кальвіна.
4. Політико-правові ідеї єзуїтів і тираноборців. Ла Боесі.
5. Вчення Жана Бодена про державу і право. Боден про суверенітет
державної влади і форми держави.
6. Політична ідеологія утопічного соціалізму. Ідеальний суспільний і
державний лад в “Утопії” Томаса Мора і “Місті Сонця” Томазо
Кампанелли. Загальне й особливе в їх державно-правових поглядах.
Література [1–16]
Розділ ІІІ. Політичні вчення ХVІІ — першої половини ХІХ ст.
Тема 9. Політичні вчення в Голландії та Англії в період ранніх
буржуазних революцій
1. Загальна характеристика політичної ідеології. Характеристика
теорії природного права.
2. Політичні вчення в Голландії в ХVІІ ст. Політико-правове вчення
Гуго Гроція. Теорія природного права. Гроцій про походження держави, про суверенітет державної влади та її носіїв. Принципи міжнародних
|
|
|
відносин.
Вчення Бенедікта Спінози про релігію, суспільство, державу і право.
Особливості вчення Спінози про невідчуджувані права громадян у
межах дії державної влади. Ставлення до форм держави.
3. Основні напрямки політичної та правової думки в період
англійської революції ХVІІ ст.
Політико-правове вчення Т. Гоббса. Особливості трактування
природного стану і договірного походження держави. “Левіафан”.
Погляди на сутність, завдання і форми держави, на державний
суверенітет. Т. Гоббс про співвідношення особи і держави. Політичний
ідеал Т. Гоббса.
Політико-правова ідеологія індепендентів (незалежних). Джон
Мільтон, Джеймс Гаррінгтон і Ольджерон Сідней. Їх погляди на
організацію державної влади. Захист буржуазно-демократичних прав і
свобод.
Політико-правова ідеологія левеллерів (урівнювачів). Джон
Лільберн про природні права людини і народний суверенітет. Погляди
на організацію державної влади. Ідея розподілу владних повноважень
між органами держави.
Політичні та правові ідеї дігерів (копачів). Джерард Уінстенлі про
шляхи перетворення політико-правового ладу.
4. Обґрунтування класового компромісу в Англії в політико-
правовому вченні Джона Локка. Локк про невіддільні права людини і
межі дії державної влади. Ідея розподілу влад.
Література [1–16]
Тема 10. Політичні вчення Європейського Просвітництва
(кінець ХVІІ — ХVІІІ ст.)
1. Загальна характеристика політичної ідеології епохи
Просвітництва, її еволюція.
2. Вчення про природне право в Німеччині (Самуїл Пуфендорф,
Христіан Томазій, Христіан Вольф).
3. Політичні вчення в Італії у ХVІІІ ст. (Джамбаттіста Віко, Чезаре
Беккаріа).
4. Основні напрямки політичної та правової ідеології у Франції.
Політико-правові погляди Вольтера. Вчення Шарля Луї Монтеск’є про
державу і право. Монтеск’є про чинники, що визначають характерзаконодавства. Значення політичного чинника — форми правління.
Поняття політичної свободи. Теорія розподілу влад Монтеск’є.
Політичні ідеї французьких матеріалістів (Дені Дідро, Поль Анрі
|
|
|
Гольбах, Клод Адріан Гельвецій).
Політичне і правове вчення Ж. Ж. Руссо. Руссо про причини
виникнення і розвитку суспільної нерівності. Теорія договірного
походження держави. Обгрунтування ідеї народного суверенітету. Руссо
про право. Поняття “загальної волі” і “волі всіх”. Соціально-політичний
ідеал Ж. Ж. Руссо.
Політичні ідеї утопічного соціалізму (Жан Мельє, Мореллі, Габріель
Боно де Маблі, Гракх Бабеф).
Основні напрямки політичної думки в період Великої французької
революції.
Політичні та правові ідеї конституціоналістів (Оноре де Мирабо,
Емманюель Сієйєс), жирондистів (Жан Бріссо, Жан Антуан Кондорсе).
Політико-правова ідеологія якобінців. Максиміліан Робесп’єр. Жан
Поль Марат. Робесп’єр про революційний і конституційний уряд.
Обґрунтування революційної диктатури і революційної законності.
Політико-правові ідеї в Деклараціях прав людини і громадянина
1789 і 1793 рр.
Література [1–16]
Тема 11. Політичні вчення в США в період боротьби
за незалежність
1. Загальна характеристика основних напрямків політичної думки.
2. Політичні та правові погляди “федералістів” (Олександр
Гамільтон, Джон Адамс, Джеймс Медісон). Ідеї конституціоналізму і
федералізму. Ідеї розподілу влад.
3. Політико-правові погляди Томаса Джефферсона і їх втілення в
Декларації незалежності і Біллі про права. Ставлення Джефферсона до
рабства. Обґрунтування правомірності народної революції.
4. Політичні ідеї радикальних демократів. Томас Пейн. Особливості
його теорії природного права. Ставлення до рабства, до революції.
Література [1–16]
Тема 12. Політичні вчення в Німеччині наприкінці ХVІІІ —
на початку ХІХ ст.
1. Загальна характеристика основних напрямків політичної ідеології
цього періоду.
2. Історична школа права. Г. Гуго, Ф. К. Савіньї, Г. Пухта та їхні
погляди на виникнення, розвиток і сутність права.
3. Вчення Іммануїла Канта про державу і право. Зв’язок політичного
і правового вчення з етикою. Категоричні імперативи І. Канта. Поняття
права і держави. Особливості поглядів Канта на розподіл влад і на
класифікацію форм держави. Його суспільно-політичний ідеал і проект
вічного миру.
4. Політико-правова теорія І. Г. Фіхте. Проект держави у праці
“Замкнута торгова держава”. Ідея відсутності уряду в майбутньому
удосконаленому суспільстві.
5. Вчення Г. Гегеля про державу і право. “Філософія права”. Предмет
і метод гегелівської філософії права. Розумні основи держави і права, їх
дійсність. Поняття права і держави. Співвідношення громадянського
суспільства і держави. Концепція розподілу і органічної єдності
властей. Конституційна монархія. Гегель про міжнародне право, війну і
мир, про природний стан у сфері міжнародних відносин.
Література [1–16]
Тема 13. Політичні вчення в Росії в ХVІІ–ХІХ ст.
1. Основні напрямки політичної думки та їх розвиток.
2. Обґрунтування “просвіщенного” абсолютизму у працях Ю. Кри-
жанича, Ф. Прокоповича, В. М. Татищева і І. Т. Посошкова.
3. Політико-правова програма дворянства. Особливості
ідеологічного обґрунтування самодержавства і кріпосного ладу в
“Наказі” Катерини ІІ. Модель обмеженої монархії М. М. Щербатова.
4. Вчення С. Ю. Десницького про державу і право. Десницький про
природне право, походження, розвиток держави і права, організацію
державної влади.
5. Дворянський лібералізм першої половини ХІХ ст. Проекти
державних перебудов М. М. Сперанського.
6. Формування і розвиток ранньої революційної політико-правової
ідеології в Росії. Політичні та правові ідеї О. М. Радищева.
7. Політичні ідеї декабристів. Проект перебудови державного і
суспільного ладу в Росії в “Руській Правді” П. І. Пестеля. П. Пес-тель
про унітарний устрій держави і республіканську форму правління.
Конституційні проекти М. М. Муравйова. Ідея федеративної
конституційної монархії.
Ідеї загальнослов’янської федерації членів спілки “Об’єднані
слов’яни”.
8. Політико-правові ідеї слов’янофілів (О. С. Хом’яков, І. В. Кі-
реєвський) і західників (К. Д. Кавелін, Б. М. Чичерін).
Література [1–16]
Тема 14. Політичні вчення в Західній Європі
у першій половині ХІХ ст.
1. Загальна характеристика основних напрямків політико-правової
ідеології.
2. Основні риси політико-правової ідеології лібералізму першої
половини ХІХ ст.
Політико-правові погляди Б. Костана (Франція). Держава і свобода
особи. Незалежність приватного життя від політичної влади. Розподіл і
рівновага в системі влад. Особливе місце королівської влади.
Політичні ідеї І. Бентама (Англія). Утилітаризм І. Бентама. Критика
теорії природного права і договірного походження держави. Бентам про
форми держави і представницьку демократію.
Політико-правове вчення ідеолога лібералізму Л. Штейна (Німеч-
чина). Співвідношення держави і суспільства. Цілеспрямована еволюція
держави як запобіжний засіб революційного розкладу суспільства.
“Надкласова” конституційна монархія в системі розподілу властей.
3. Політичні і правові погляди представників утопічного соціалізму.
Політико-правове вчення Сен-Сімона. Його концепція стадій
розвитку суспільства та еволюції держави. Проект і принципи
промислової системи суспільства.
4. Політико-правове вчення Огюста Конта. Методологічні основи
позитивізму. Три історичних типи світогляду і еволюція держави і
права. Ідея суспільної солідарності як засобу запобігання революціям.
О. Конт про суб’єктивне право як обов’язок і соціальну функцію.
Погляди Ш. Фур’є на державу і право.
Критика капіталістичного ладу, буржуазної держави і права.
Концепція Ш. Фур’є про соціально-політичний розвиток сус-пільства.
Фаланга як форма організації нового суспільства.
Погляди Р. Оуена на державу і право. Р. Оуен про виховання
громадян і вдосконалення законодавства як засобів цивілізованої
перебудови суспільства. Утопічний план політико-правової перебудови
планети.
5. Юридичний позитивізм. Дж. Остін (Англія), К. Бергбом і
П. Лабанд (Німеччина), А. Есман (Франція). Критика теорії природ-ного
права. Заперечення пізнання сутності держави і права. “Юриспруденціяпонять”. Реальне право як сукупність норм, як закон. Співвідношення
держави і права. Ідея правової держави.
Література [1–16]
ІV. Політичні вчення другої половини ХІХ–ХХ ст.
Тема 15. Політичні вчення в Західній Європі у другій половині
ХІХ ст.
1. Загальна характеристика політичної ідеології другої половини ХІХ ст.
2. Соціологічний позитивізм. Р. Ієрінг (Німеччина), Г. Спенсер
(Англія), Л. Гумплович (Австрія).
Вчення Р. Ієрінга про державу і право. “Юриспруденція інтересів”.
Право як юридично захищений інтерес. Ідея Р. Ієрінга про боротьбу за
право соціальних сил і про право як нестійкий компроміс у боротьбі
інтересів. Взаємозумовленість держави і права.
Політичне і правове вчення Г. Спенсера. Органічна теорія держави.
Диференціація і спеціалізація функцій і органів держави в процесі її
еволюції. Типи держави: примітивний (військовий) і вищий
(індустріальний).
Політичне і правове вчення Л. Гумпловича. Походження держави і
права. Теорія насильства. Еволюція форм державної влади і особливості
“сучасної культурної держави”.
3. Дуалістична теорія держави Г. Еллінека. Соціологічний і
юридичний методи пізнання держави. Концепція самообмеження,
зв’язку держави із законодавством і міжнародним правом.
4. Націоналізм, расизм і геополітика в політичних і правових
вченнях А. Гобіно, Х. Чемберлена, Л. Вольтмана, Ф. Ратцеля
5. Вчення Ф. Ніцше про державу і право. Концепція волі до влади.
Держава як засіб культурної та соціальної еволюції. Держава і особа.
Держава та історична перспектива. Елітарна концепція права.
Аристократична інтерпретація природного права як права на нерівність
і привілеї. Погляди Ніцше на війну і мир, на революцію як загрозу
культурі.
6. Неокантіанська політико-правова філософія Р. Штаммлера. Право
як логічна першооснова господарства. Теорія “відроджено-го”
природного права.
7. Ідеї “органічної” солідарності класів і соціальних груп у працях
Еміля Дюркгейма і Леона Буржуа.
Література [1–16]
Тема 16. Політико-правові вчення революційних демократів
Росії, революційних народників та анархістів
1. Загальна характеристика політичної ідеології революційного
демократизму.
2. Політико-правове вчення О. І. Герцена. Критика кріпацтва і
царського самодержавства. Критика буржуазного ладу в
західноєвропейських країнах. Ідея переходу до соціалізму через
селянську общину.
3. Революційно-демократичні погляди В. Г. Белінського.
4. Погляди М. Г. Чернишевського на державу і право.
Чернишевський про походження і сутність держави і права. Боротьба з
самодержавством. Критика буржуазної держави і права. Обґрунтування
селянської революції. Погляди Чернишевського на роль держави і права
при соціалізмі. Національні питання і проблема міжнародного права.
5. Політичні вчення революційних народників 60–70 років ХІХ ст.
(П. М. Ткачов, П. Л. Лавров).
6. Політичні ідеї анархізму в Росії наприкінці ХІХ — на початку
ХХ ст. (М. О. Бакунін, П. О. Кропоткін, Л. М. Толстой),
М. О. Бакунін про походження, сутність і форми держави. Критика
феодальних і капіталістичних держав і заперечення держави. Полеміка з
марксистами. Ідея Сполучених Штатів Європи і всесвітньої федерації.
Суперечності в політичній теорії М. Бакуніна. Заперечення будь-яких
авторитетів та ідея “невидимої” диктатури таємної революційної
організації. Анархістське тлумачення теорії природного права. Питання
спадкового права. Анархістська теорія П. Кропоткіна. Цикли розвитку цивілізацій і
держави. Роль права в походженні держави. Біосоціологічна концепція
суспільства і держави. Ідеї федералізму. П. Кропоткін про
співвідношення права, моралі та законодавства. Космічні,
антропологічні та соціальні причини злочинності. Критика інституту
смертної кари і системи кримінального покарання.
Християнський анархізм “непротивлення” Л. М. Толстого.
Література [1–16]
Тема 17. Політичні вчення марксизму-ленінізму
1. Історичні умови виникнення і розвитку марксистського вчення
про державу і право в Західній Європі у другій половині ХІХ ст.
Формування політичного світогляду К. Маркса і Ф. Енгельса.
2. К. Маркс і Ф. Енгельс про історичний розвиток класового
суспільства і держави. Питання держави і права у працях “Німецька
ідеологія” і “Маніфест Комуністичної партії”. Марксизм про історичну
роль соціалістичної держави і права та про умови їх відмирання.
Полеміка марксистів з анархістами (М. Штірнер, П. Ж. Пру-дон,
М. О. Бакунін).
Ф. Енгельс про форми походження держави і її основні ознаки.
Питання про вплив державної та правової надбудови на економічний
базис.
3. Поширення ідей марксизму в робітничому русі в Західній Європі
та Росії наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. та їх різнобічне
тлумачення (К. Каутський, Е. Бернштейн, А. Бебель, П. Лафарг,
Г. В. Плеханов).
4. Виникнення ленінізму. Вчення В. І. Леніна про історичний
розвиток держави. Розвиток марксистської теорії соціалістичної
революції та диктатури пролетаріату під час першої російської
революції 1905–1907 рр. Ідея революційно-демократичної диктатури
пролетаріату і селянства.
Питання про співвідношення понять диктатури і демократії. Погляди
на федерацію і майбутню долю держави. Критика проекту
“автономізації”. В. І. Ленін про принципи соціалістичної законності.
5. Еволюція політико-правової теорії марксизму в СРСР після
В. І. Леніна: М. І. Бухарін, Л. Д. Троцький, Й. В. Сталін.
Ідеологічне маскування тоталітаризму й особистої влади. Концеп-ція
права як закону (А. Я. Вишинський).
Література [1–16]
Тема 18. Політичні вчення у країнах Європи і США у ХХ ст.
1. Загальна характеристика основних напрямків політичної думки
ХХ ст.
2. Політична теорія солідаризму Леона Дюгі. Соціальна солідарність
та історичний розвиток заперечення класових антагонізмів. Теорія
соціальних функцій. Норма соціальної солідарності як основа права.
Суб’єктивне право як обов’язок. Ідеї Л. Дюгі про синдикатський
федералізм, децентралізацію політичної влади, про політичний і
правовий плюралізм.
3. Нормативістська теорія права Ганса Кельзена. “Чиста” теорія
права, її деідеологізація і незалежність від матеріальних чинників
розвитку суспільства. Юриспруденція як наука про сферу належного.
Ієрархія норм права за Кельзеном: основна норма, конституційні норми,
загальні й індивідуальні норми. Поняття права. Держава як
персоніфікація норм права. Форми державного правління. Поняття
державного суверенітету і примат міжнародного права.
4. Соціологічний напрямок в юриспруденції.
Школа “вільного права” Євгена Ерліха. Право як “живий порядок”
відносин і “внутрішній порядок” людських союзів. Концепція вільного
пошуку і застосування “живого права” судом.
Гарвардська школа права Роско Паунда. Право як основний засіб
соціального контролю для узгодження і компромісу інтересів. Три
аспекти права: система відносин, сукупність приписів, судовий і
адміністративний процес.
“Реалістична” теорія права в США (К. Ллевеллін, Д. Френк).
Протиставлення “права в законі” (“паперового”) “реальному праву”.
Право як результат рішень судової та адміністративної практики.
Заперечення нормативного характеру права. Роль інтуїції та почуттів в
обгрунтуванні судових рішень і судової правотворчості.
5. Психологічна теорія права Леона Петражицького. В. Лунштед,
А. Росс, К. Олівекрона та ін.
Право як продукт правосвідомості та психіки. Правові поняття як
“суб’єктивні переконання”. Заперечення нормативного характеру права.
6. Теорії природного права, їх основні різновиди. Історія виникнення
і розвитку теорії природного права. Неотомістська (теологічна) теорія природного права (А. Ауер, Ж.
Марітен, Ж. Дабен, Лебаф і Хейс). Бог — першоджерело державної
влади і права. Природне право як “таємні глибини серця”, що
пізнаються не розумом, а тільки за посередництва істин християнського
віровчення.
Теорія “відродженого” природного права (у Франції — Жені і
Сомбл, у Німеччині — неокантіанці Штаммлер, Коген, Ласк, в Італії —
дель Веккіо, у Росії — Є. М. Трубецькой, В. М. Гессен,
Б. О. Кістяківський; сучасні автори — Лон Фуллер, Артур Кауфман,
Дж. Роулс та ін.).
Право як оцінка дійсності з позиції уявлень про справедливість.
Природне право як абсолютний критерій справедливості, що базується
на “природі речей” і вимогах вищого розуму людини.
7. Політико-правова ідеологія фашизму (Ж. А. Гобіно, К. Шмітт,
А. Розенберг, С. Чемберлен, О. Шпенглер). Теорія історичного процесу
як боротьби націй і рас за існування і самозбереження. “Національний
соціалізм” і державний контроль за працею і капіталом. Кредо нацистів: “Ти — ніщо, твій народ — все!”. Право — воля фюрера як виразника
волі народу. Правотворчий чинник — “дух нації”. Ідея “правової
держави” націонал-соціалістів. Заперечення принципів рівності та
демократії. Тоталітарна модель політичної системи.
Політико-правова ідеологія неофашизму. Модернізація і
“гуманізація” фашистських ідей.
8. Політичні теорії держави. Теорія конвергенції (З. Бжезинський,
Р. Арон, Дж. Гелбрейт, П. Сорокін та ін.). Теорія “плюралістичної
демократії (Р. Дарендорф, М. Дюверже, Г. Ласкі та ін.). Теорія еліти
італійських політологів В. Парето і Г. Москі.
Технократичні концепції. “Революція менеджерів” Дж. Бернхема.
Концепція влади і бюрократії (М. Вебер, Р. Міхельс, А. Бентлі та ін.).
9. Політичні ідеї соціал-демократичного руху. Соціалістичний
інтернаціонал (1951 р.). Ідея “демократичного”, “гуманного” соціаліз-
му, “народного капіталізму” (Г. Ласкі, Дж. Стречі, К. Реннер,
Б. Піттерман та ін.).
10. Політичні ідеї лівого революціонаризму. Франкфуртська школа.
Політичні ідеї “нових лівих” 1960–1970 рр. (Г. Маркузе, Ж. П. Сартр,
Р. Мілс та ін.).
Література [1–16]
Тема 19. Політичні ідеї і вимоги національно-визвольного руху
в ХХ ст.
1. Загальна характеристика політичної ідеології національно-
визвольного руху.
2. Політичні ідеї національно-визвольного руху в Китаї. Три великих
принципи Сунь Ятсена. Принципи нації, народовладдя і народного
благоденства.
3. Політичні ідеї національно-визвольного руху в Індії. Політико-
правове вчення Махатма Ганді. Вимоги національної незалежності.
Методи політичної боротьби у вигляді ідеологічного протесту
“неспівробітництва” і “громадянської непокори”.
4. Політичні ідеї національно-визвольного руху в Азії, Африці та
Латинській Америці.
Ідеї панарабізму і “арабського соціалізму” в теорії М. Каддафі. Ідеї
панісламізму.
Ідеї “африканського соціалізму” Л. Сенгора (Сенегал). Роль держави
в розвитку і гармонізації суспільства.
Г. А. Насер про “демократичне, соціалістичне, кооперативне
суспільство”.
Ідеї антиколоніалізму і “африканського соціалізму” К. Нкруме
(Республіка Гана).
Політико-правові ідеї національно-визвольного руху в Латинській
Америці.
Література [1–16]
Теми доповідей
