Електронна обчислювальна машина (ЕОМ) - це комплекс апаратних та програмних засобів, що забезпечують автоматичну обробку інформації у відповідності з заданою програмою

Структурна схема ЕОМ наведена на рис.4. Скорочення на схемі: ЗП – запам’ятовуючий пристрій, ОЗП – оперативний запам’ятовуючий пристрій, ПЗП – постійний запам’ятовуючий пристрій, МП – мікропроцесор.

Рис.4. Структурна схема ЕОМ

Сучасні ЕОМ будуються на основі принципу програмного управління (принцип Фон Неймана).

Принцип програмного управління складається в отому, що будь-яке завдання вирішується на ЕОМ шляхом послідовного виконання команд, заздалегідь записаних у пам'ять машини, і що складають програму рішення завдання.

Програма - це алгоритм рішення завдання, поданий у вигляді, сприйманому ЕОМ, тобто – сукупність команд.

Команда – це інструкція (для ЕОМ) до виконання будь-якої елементарної дії.

Принцип програмного управління та принцип електронної обробки сигналів повністю визначають структуру ЕОМ.

Згідно структурной схеми (див. рис.4) опишемо процес обробки інформації комп’ютером.

Початкові дані та програми, по алгоритму яких вони будуть оброблятися, через пристрої вводу інформації в ЕОМ по шині обміну даними завантажуються у внутрішні запам’ятовуючи пристрої (точніше – в оперативний запам’ятовуючий пристрій – ОЗП) для зберігання. Далі (по деякому сигналу) дані та команди програми невеликими порціями пересилаються по шині обміну даними у мікропроцесор (МП). Мікропроцесор призначений для обробки даних по командам програми, здібності для зберігання даних у нього дуже обмежені, тому він не може одночасно зберігати великі обсяги інформації. Отже, йому потрібне деяке сховище інформації, з якого він і отримує невеликі порції даних для обробки, а результати обробки знов-таки передає для зберігання у запам’ятовуючий пристрій. Такий процес з постійним обміном даними між цими пристроями відбувається до закінчення алгоритму програми. Перероблені дані по шині обміну даними через пристрої виводу (монітор, принтер тощо) вивантажуються з комп’ютеру.