D-елементи І групи (елементи підгрупи Купруму)

Дослід 1. Відношення міді до кислот.

У три пробірки покласти по шматочку міді і додати по 5-6 краплин 2 н. розчинів кислот: у першу – хлоридної, у другу – сульфатної, у третю – нітратної. Чи у всіх випадках йде реакція?

Зробити аналогічний дослід з концентрованими розчинами кислот – хлоридною, сульфатною, нітратною на холоді та при нагріванні. З якими кислотами взаємодіє мідь? Записати відповідні рівняння реакцій.

Дослід 2. Добування гідроксидів купруму та аргентуму.

Внести в пробірку по 3-4 краплини розчину солі Cu (II) і додати кілька краплин 2 н. розчину лугу. Випадає голубий осад купрум (ІІ) гідроксиду. Перенести частину осаду в іншу пробірку і нагріти: голубий осад стає чорним. Другу частину осаду Cu(OH)₂ розділити на дві пробірки: в одну пробірку додати 5-6 краплин 2 н. розчину сульфатної кислоти, у другу – стільки ж концентрованого розчину лугу. Що відбувається з осадом? Написати рівняння реакцій.

До 3-4 краплин розчину аргентум нітрату додати кілька краплин 2 н. розчину натрій гідроксиду. Випадає білий осад AgOH, який швидко розпадається на аргентум (І) оксид і воду. Скласти відповідні рівняння реакцій.

Дослід 3. Окисні властивості солей Купруму (ІІ).

У пробірку внести 2 краплини розчину Купрум (ІІ) сульфату і 1-2 краплини калій йодиду. Утворюється білий осад CuI. Розчин над осадом жовтіє, тому що виділяється вільний йод. Скласти рівняння реакції.

Дослід 4. Комплексні сполуки солей Купруму (ІІ).

До 2-3 краплини розчину солі Cu (II) додати по краплинах розчин аміаку до повного розчинення осаду основної солі (CuOH)₂SO₄, який спочатку утворюється. Порівняти забарвлення вихідного розчину солі Cu (ІІ) із забарвленням комплексу, що утворився. Координаційне число Cu(II) дорівнює 4. Записати відповідні рівняння реакцій.

Дослід 5. Малорозчинні і комплексні сполуки Аргентуму.

У чотири пробірки внести по 2 краплини розчинів солей: у першу калій хлориду, у другу – калій броміду, у третю - калій йодиду, у четверту – калій хромату і додати в кожну по 2 краплини розчину аргентум нітрату. Спостерігати забарвлення осадів, що утворюються. Додати у всі чотири пробірки по 3 краплини 25%-го розчину аміаку. На основі спостережень і використовуючи значення добутку розчинності галогенідів аргентуму, пояснити різницю їх розчинності в аміаку.

Записати рівняння реакцій утворення малорозчинних солей Ag і розчинення галогенідів аргентуму в аміаку з утворенням комплексних сполук. Координаційне число Ag (I) дорівнює 2.

Дослід 6. Забарвлення полум’я солями Купруму.

Ніхромовий дріт змочити насиченим розчином купрум (ІІ) хлориду і внести в полум’я пальника. Відмітити забарвлення полум’я пальника.

Завдання та запитання для самопідготовки

1. У вигляді яких сполук зустрічаються в природі елементи підгрупи Купруму? Як добувають мідь, срібло і золото у вільному стані?

2. Де використовують мідь, срібло та золото? В які сплави входить мідь та де їх використовують?

3. Дайте характеристику електронної будови атомів Купруму, Аргентуму та Ауруму.

4. Як можна пояснити різку відмінність фізико-хімічних властивостей лужних металів і металів підгрупи Купруму?

5. Поясніть, чому атоми елементів підгрупи Купруму можуть мати валентність вище одиниці.

6. Як пояснити, що на повітрі вироби з міді зеленіють, а з срібла – чорніють?

7. Яка реакція називається реакцією срібного дзеркала?

8. Чому безводний купрум (ІІ) сульфат – білого кольору, а мідний купорос – синього?

9. Охарактеризуйте комплексні сполуки елементів підгрупи Купруму. Наведіть приклади сполук.

10. Закінчити рівняння реакцій:

Au+HCl+Cl₂→ Ag+H₂S+O₂→

Au+KCN+O₂+H₂O→ AgBr+Na₂S₂O_3(надл.) →

Au+H₂SeO_4(конц.) → СuCl+NH₃∙H₂O→

Сu₂S+HNO_3(конц.) → CuSO₄+Na₂CO₃+H₂O→

СuSO₄+NaCN_(надл.) → Na₂SnO₂+AgNO₃+H₂O→