ГВ землі уперше ввійшли до складу КР ще за правління Володимира Великого у 980 рр. Наприкінці 11 ст. це були перші землі, що відокремились від Києва. Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяла низка чинників:
1) вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників, крім того, князівство розташовувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів);
2) необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга;
3) енергійна об'єднавча політика князів Романа Мстиславича (1199—1205) та Данила Романовича Галицького (1238—1264);
4) існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному зростанню та інтенсифікації торгівлі. Державний розвиток Галицько-Волинського князівства відбувався в кілька етапів:
І етап (1199—1205) — утворення та становлення.
II етап (1205—1238) — тимчасовий розпад єдиної держави.
III етап (1238—1264) — об'єднання та піднесення, активна боротьба із золотоординським ігом.
IV етап (1264—1323) — стабільність та піднесення.
V етап (1323—1340) — поступовий занепад.