М’який знак і апостроф в іншомовних словах

М’який знак пишеться:

а) після приголосних д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо: ательє, мільярд, бульйон, віньєтка, каньйон, Ньютон, Мольєр, конферансьє;

б) після л перед наступним приголосним за нормами вимови: альбатрос, фільм, Нельсон, але залп, катафалк та ін.;

в) у кінці слів за нормами вимови: Булонь, магістраль, Базель, Рафаель, але бал, шприц, Суец, Галац та ін.

М’який знак не пишеться перед я, ю, коли вони позначають сполучення пом’якшеного приголосного з а, у: малярія, дюна, нюанс, тюль, Аляска, Цюрих.

Апостроф пишеться:

а) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер, прем’єр, кар’єра, миш’як, торф’яний, Б’юкен, Монтеск’є, Руж’є;

б) після кінцевого приголосного префікса: ін’єкція, кон’юнктура, ад’ютант.

Апостроф не пишеться:

а) перед йо: курйоз, серйозний;

б) коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бюджет, бюро, кювет, рюкзак, Мюллер, Гюго, Барбюс.

Подвоєння приголосних у іншомовних словах

Подвоєння відбувається:

а) в окремих загальних назвах переважно італійського походження: бонна, брутто, ванна, мадонна, манна, мотто, нетто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, дурра, мірра;

б) при збігові однакових приголосних префікса й кореня, якщо в українській мові слово існує без цього префікса: ірраціональний, ірреальний, імміграція, інновація, сюрреалізм, контрреволюція;

в) у власних назвах і похідних від них словах: Андорра, Голландія, Шиллер, Марокко, марокканець.

Подвоєння не відбувається у загальних назвах: група, каса, клас, бароко, сума, шасі, грип, ват (хоч Ватт), колектив, фін (фіни) та ін.