Тема: Порушення ефекторної сфери.
Мета заняття.
1. Загальна: На основі знань про вищу нервову діяльність, даних об'єктивного і суб'єктивного анамнезу, неврологічного і психічного статусу, вміти визначити синдромологічну структуру порушень ефекторної сфери.
2. Конкретна. Студент повинен: навчитися:
- збирати об'єктивний і суб'єктивний анамнез у хворого, вміти виділити основні симптоми і синдроми ефекторних розладів,
-своєчасно виявити тенденції хворих до здійснення соціально-небезпечних дій, --дотримуватись основних принципів медичної етики і деонтології під час мікрокурації.
3. Основні питання, що належить вивчити на занятті:
1. Вольові розлади: абулія, гіпобулія, гіпербулія, парабулії. Розлади уваги: підвищене відволікання, підвищена прикутість, підвищена виснажливість. Розлади потягів: посилення, послаблення, збочення інстинктів
2. Компульсивні потяги (дромоманія, діпсоманія, наркоманія, піроманія, міфеманія, ігрова (гемблінг), Інтернет-залежність та ін.).
3. Обсесивні потяги. Амбітендентність. Психомоторні розлади: збудження, ступор, паракінезії (парамімії, манерність, стереотипії, ехо-симптоми).
4. Порушення мовлення: прискорення, сповільнення, заїкання, шепелявість, картавість, логоклонія тощо.
5. Вікові особливості ефекторних порушень.
Перелік конкретних знань та умінь. Студент повинен вміти:
- зібрати анамнез;
- користуватися латинською термінологією;
- при оцінці вольових порушень використовувати знання про вищу нервову
діяльність;
- діагностувати порушення вольової сфери;
- вміти надати першу допомогу при змінах психічного стану, призначити
адекватне лікування;
- прийняти міри по попередженню суспільно-небезпечних дій хворого;
- застосовувати основні принципи деонтології при обстеженні хворого.