2015-10-22
1074
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
У якості десяткових цифр: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0.
Шістнадцяткові цифри будуються з десяткових цифр і літер від А до F (або від a до f).
При написанні програм застосовуються спеціальні символи:
+ плюс
* зірочка (знак множення)
= дорівнює
< менше
$ знак грошової одиниці
() круглі дужки
Крапка
: двокрапка
«апостроф
@ комерційне а
- мінус
/ знак ділення
> більше
# номер
[ ] квадратні дужки
{} фігурні дужки
, кома
; крапка з комою
^тильда
Пробіл.
Комбінації спеціальних символів можуть утворювати складені символи:
:= присвоювання
Діапазон значень
(..) альтернатива [ ]
>= більше або дорівнює.
<> не дорівнює
(* *) альтернатива {}
<= менше або дорівнює
Неподільні послідовності символів утворюють слова, що несуть певний зміст у програмі. Слова відділяються розділовими символами, у якості яких може використовуватись пробіл, кома, символ кінця рядка, коментар. Слова поділяються на: стандартні, зарезервовані, ідентифікатори користувача.
Зарезервовані слова є складовою частиною мови, мають фіксоване написання і назавжди визначений зміст. Наприклад: begin, else, Junction, goto, end, program і т.д.
|
|
|
Стандартні слова призначені для заздалегідь визначених розробником мови типів даних, констант, процедур і функцій (наприклад, sin, cos, Pi). Зарезервований ідентифікатор можна перевизначити, але це може призвести до помилки, тому краще цього не робити.
Ідентифікатори користувача використовуються на позначення констант, змінних, процедур і функцій, що визначені самим програмістом. Існують загальні правила написання ідентифікаторів:
1. Ідентифікатор починається тільки з літери або знака підкреслення.
2. Ідентифікатор може складатися з літер, цифр і знака підкреслення.
3. Між двома ідентифікаторами має бути хоча б один розділовий знак.
4. Максимальна довжина ідентифікатора 127 символів, але значущими є тільки 63 символи.
При написанні можна використовувати як великі, так і малі літери. Компілятор не визначає різниці між ними.
Правила оформлення програм (пунктуації):
1. Крапка з комою не ставиться після begin і перед end, тому що ці слова є операторними дужками, а не операторами.
2. Крапка з комою розділяє оператори. Її відсутність між операторами викликає помилку компіляції. Наявність між операторами декількох крапок з комою не є помилкою, тому що компілятор сприймає їх як ознаку наявності порожніх операторів.
3. При використанні вкладених структур може виникнути ситуація:
end;
end;
End
Крапку з комою можна ставити як після кожного, так і після останнього end. А наприкінці програми крапка з комою взагалі не ставиться.
4.В операторах циклу крапка з комою не ставиться після while, repeat,do і перед until.
|
|
|
5.В умовних операторах крапка з комою не ставиться після then і перед else.
