Державна система моніторингу довкілля — це система спостережень, збирання, оброблення, передачі, зберігання й аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень про запобігання негативним змінам довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки. Вона створюється з дотриманням міжнародних вимог і є сумісною з аналогічними міжнародними системами.
Моніторинг об'єктів навколишнього середовища здійснюють суб'єкти моніторингу (таблиця 3.2) за загальнодержавною і регіональними (місцевими) програмами реалізації відповідних природоохоронних заходів. Фінансуються роботи за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах згідно з чинним законодавством.
Суб'єкт моніторингу | Об'єкт моніторингу |
Міністерство охорони навколишнього природного середовища | Атмосферне повітря, атмосферні опади, джерела промислових викидів в атмосферу, поверхневі води загалом, водні об'єкти в межах природоохоронних територій, підземні води, морські води, джерела скидів стічних вод загалом, ґрунти загалом, ландшафти, наземні та водні екосистеми, звалища промислових і побутових відходів, ендогенні й екзогенні геологічні процеси, стихійні та небезпечні природні явища |
МНС України (Міністерство надзвичайних ситуацій — у зонах радіоактивного забруднення | Атмосферне повітря, джерела викидів в атмосферу, поверхневі води загалом, підземні води, джерела скидів стічних вод загалом, ґрунти загалом, ландшафти, наземні та водні екосисте-1 ми, об'єкти поховання радіоактивних відходів |
МОЗ України (Міністерство охорони здоров'я — у місцях проживання і відпочинку населення) | Атмосферне повітря, поверхневі води загалом, морські води, питна вода, ґрунти загалом, абіотичні фактори в місцях проживання людей |
Міністерство аграрної політики України | Поверхневі води сільськогосподарського призначення, ґрунти сільськогосподарського використання, сільськогосподарські рослини та продукти з них, сільськогосподарські тварини 1 га продукти з них |
Державний комітет лісового господарства України | Ґрунти земель лісового фонду, лісова рослинність, мисливські тварини |
Державний комітет України з водного господарства | Поверхневі води в зонах впливу АБС, у прикордонних зонах і місцях їх інтенсивного виробничого використання, ґрунтові та морські води, зрошувані й осушені землі, прибережні зони поверхневих водойм |
Державний комітет земельних ресурсів України | Ґрунти загалом, ландшафти, зрошувані та осушені землі |
Державний комітет України з будівництва, архітектури та житлової політики | Ґрунтові води, питна вода централізованих систем водопостачання, стічні води міської каналізаційної мережі та очисних споруд, зелені насадження у містах і селищах міського типу |
Отже, організацію спостережень у системі ДМНПС у межах своїх повноважень здійснюють міністерства та відомства (суб'єкти моніторингу). Наприклад, Міністерство охорони навколишнього природного середовища зобов'язане вести спостереження за такими показниками:
— джерела промислових викидів в атмосферу та дотримання норм граничнодопустимих викидів (ГДВ);
— джерела стічних вод і дотримання норм тимчасового ухвалення скидів і граничнодопустимих викидів;
— стан поверхневих вод суші;
— стан ґрунтів сільськогосподарських угідь із визначенням загальної кількості в них пестицидів та важких металів;
— скиди і викиди об'єктів, на яких використовуються радіоактивні небезпечні технології;
— вивіз промислових і побутових відходів;
— стан морських і наземних екосистем. Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут (УкрНДГМІ) спостерігає за:
— станом атмосферного повітря, атмосферними опадами;
— метеорологічними умовами;
— аерологічними параметрами;
— станом поверхневих вод суші;
— станом ґрунтів;
— станом озонового шару в верхній частині атмосфери;
— радіаційною обстановкою;
— станом сільськогосподарських посівів, запасами вологи у ґрунтах та агрометеорологічними умовами формування врожаю.