Відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг

1.Відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг.

1. Збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Слідуючи загальному правилу про відповідальність за вину, законодавець закріпив це положення і для договорів про надання послуг. Якщо неможливість виконання виникла з вини замовника, тоді на нього покладаються всі негативні наслідки такої неможливості, які полягають у зобов'язанні замовника оплатити послуги в повному обсязі (ч. 2 ст. 903 ЦК). Такий обов'язок є формою відповідальності за порушення зобов'язань. При цьому можливі ситуації змішаної вини, тобто вини обох сторін. У таких випадках суд може зобов'язати замовника лише до часткової оплати послуг.

За відсутності підстав для покладення відповідальності на одну із сторін (для підприємця - це непереборна сила, а для виконавця, що не є підприємцем, - відсутність вини) негативні наслідки неможливості виконання розподіляються між сторонами співрозмірно. Це полягає у праві виконавця вимагати лише відшкодування понесених витрат.

Разом з тим, сторони можуть у договорі розподілити ризики неналежного виконання або невиконання договору іншим чином. Це може полягати у праві виконавця тільки на відшкодування фактично понесених витрат.

Результат послуги, що надається, повинен у момент її завершення мати властивості, які зазначені в договорі чи визначаються вимогами, які зазвичай ставляться. Тому з поняттям неналежного виконання тісно пов'язані вимоги щодо якості послуг. Гарантії якості послуг можуть визначатися в законі або в договорі і поширюються на результат надання послуги в цілому, а при наданні певних видів послуг - і на певний період після надання послуги.

Якщо збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням безоплатного договору про надання послуг, виникли з вини виконавця, то вони підлягають відшкодуванню в розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Дана норма встановлює максимальну межу відшкодування збитків. Разом з цим, сторони в договорі можуть відступити від неї в бік зменшення. Питання відшкодування збитків за безоплатними договорами, які виникли з вини замовника, регламентуються ст. 904 ЦК України.

Зобов'язання може бути припинене як за взаємною згодою сторін, так і на вимогу однієї сторони. В останньому випадку йдеться про одностороннє розірвання договору, яке передбачає активні дії сторін. Розірвання договору також може виступати у формі односторонньої відмови, яка може настати в результаті порушення умов договору на підставах та в порядку, передбачених кодексом, законом або домовленістю сторін. В останньому випадку йдеться про односторонню відмову від договору при потребі, наслідком якої є розірвання договору. Сторони можуть скористатися наданим правом у будь-який час - як до початку його виконання, так і під час надання послуги. Крім того таке право на законних підставах може належати будь-якій із сторін.

Надання сторонам такого права пов'язане з особливостями послуги і може відбуватися в трьох випадках: коли підстави розірвання передбачені цим Кодексом; коли підстави розірвання передбачені законом; за домовленістю сторін. Право на одностороннє розірвання допускається лише у випадках, прямо встановлених в договорі або в законі (ст. 598 ЦК України). Наприклад, статті 1024, 1025 ЦК України передбачають право комітента в будь-який час відмовитися від договору комісії, а комісіонер має право на односторонню відмову лише тоді, коли строк договору комісії не встановлений в договорі. Відповідно до ст. 10 ЗУ "Про захист прав споживачів" споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт і надання послуг, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання договору або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений термін стає неможливим.

Запитання для закріплення та повторення матеріалу:

1.В якому випадку наступає відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг?

2.Чи можлива ситуація, коли винними є обидві сторони?