Умови праці. Охорона та безпека праці

Умови праці на робочому місці, дільниці, цеху являють собою сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на працездатність і здоров’я людини в процесі праці. Умови праці поділяються на: 1.санітарно-гігієнічні; 2.психофізіологічні; 3.естетичні; 4.соціально – психологічні. Санітарно-гігієнічні умови праці містять мікроклімат, чистоту виробничого і повітряного середовища, якість освітлення, рівень шуму та вібрації, різні види випромінювання. Психофізіологічні умови праці містять: темп і ритм роботи; наявність монотонності; зручність робочої пози; режими праці і відпочинку. Естетичні умови праці передбачають створення певного кольорового клімату, засобів інформації, використання декоративних рослин і застосування функціональної музики. Соціально-психологічні умови відображаються особливостями персоналу підприємства: його складом, структурою, рівнем підготовки і кваліфікації, сукупністю інтересів. Під охороною праці розуміють здійснення комплексу технічних (огородження небезпечних місць на виробництві, впровадження безпечної техніки, видозміна технології з метою ліквідації шкідливих робіт) та санітарно-гігієнічних (раціональне освітлення, створення сприятливих мікрокліматичних умов та ін.) заходів. Існують три напрямки удосконалення умов праці: 1.Мінімізація впливу деяких факторів (шуму, вібрації, запилення, загазованості, випромінювання, небезпеки отримання механічних травм). 2.Максимізація таких факторів, як ергономічна, естетична та організаційна комфортність на робочому місці, морально-психологічний клімат в колективі, безпека праці, господарсько-побутова облаштованість та інше. 3.Оптимізація таких факторів, як освітлення, мікроклімат, демографічна і соціальна структура персоналу та інше. Заходи по безпеці праці: 1.Повинна існувати інформація про небезпеку у вигляді плакатів, знаків, покажчиків, світових табло на машинах, механізмах, в будівлях, на робочих місцях. 2.Небезпечні для здоров’я і життя людей місця необхідно огороджувати. 3.Проведення спеціальних інструктажів з техніки безпеки, організація занять з цих питань, особливо з молодими працівниками.

Режими праці і відпочинку.

Режим праці й відпочинку – це порядок чергування роботи і перерв на відпочинок та їх тривалість. Розрізняють змінний, добовий, тижневий і місячний режими праці й відпочинку. Змінний режим праці й відпочинку визначає тривалість зміни, час її початку і закінчення, тривалість й частоту загальних регламентованих перерв у роботі. Добовий режим включає число змін на добу. Тижневий режим передбачає різні графіки роботи, число вихідних днів на тиждень, роботу у вихідні й святкові дні. Місячний режим визначає число робочих і неробочих днів в даному місяці, число працівників, які йдуть у відпуску, та тривалість чергових і додаткових відпусток.