Ризикозахищеність фінансової діяльності підприємства

Коли мова йде про ризикозахищеність фінансової діяльності підприємства,то в першу чергу мають на увазі управління ризиком його фінансової стійкості.

Фінансова стійкість підприємства передбачає, що ресурси, вкладені у підприємницьку діяльність, повинні окупитися за рахунок діяльності, а одержанийприбуток повинен забезпечити самофінансування незалежність підприємствавід зовнішніх запозичень. Фінансова стійкість — це стан активів підприємства,що гарантує його постійну платоспроможність.

Кількісний аналіз ризику втрати фінансової стійкості підприємства доцільнопроводити, використовуючи метод зон а саме — доцільності затрат. За цим методом загальний фінансовий стан підприємства поділяють на п’ять фінансовихзон розташованих за ступенем стійкості фінансового стану підприємства.

1. Зона абсолютної стійкості, тобто безризикова зона.

2. Зона нормальної стійкості. Ця зона відповідає області мінімального ризику, коли є мінімальна величина запасів і затрат. Ця зона гарантує платоспроможність підприємства.

3. Зона нестійкого стану. Вона відповідає області підвищеного ризику, колиє надлишок величини запасів і затрат.

4. Зона критичного стану. Ця зона відповідає області критичного ризику,коли в наявності затоварення продукцією.

5. Зона кризового стану. Вона характеризується перевищенням запасів ізатовареністю готової продукції, тобто підприємство перебуває на межі банкрутства,

Ідентифікація цих зон здійснюється рядом показників, які, у свою чергу,формують показник, що відокремлює нормальну і ненормальну стійкість абозону критичного стану від зони кризового фінансового стану (стану банкрутства). Цей показник визначається за формулою:

Він являє собою покриття короткостроковими кредитами і позикамивартість найменш ліквідних оборотних активів – виробничих запасів і готовоїпродукції (за собівартістю, тобто включати витрати обігу). Фінансованестійкість вважається допустимою, коли Р ≤ 1.

Одним із заходів фінансової ризикозахищеності підприємства є фінансовепокриття ризиків, що являє собою мобілізацію грошових ресурсів для здійснення упереджень збитків при настанні ризикових подій. Фінансування ризиківможе здійснюватися через поточний бюджет підприємства,резервні фонди самострахування, які формуються із власних коштів підприємства, а також страхування ризиків підприємства через страхові фонди, із яких можуть бути одержані відповідні відшкодування збитків. Можуть бути залучені кредитні інвестиційні ресурси банків та інших фінансових інститутів. Можлива такождержавна підтримка із спеціальних бюджетних і позабюджетних фондів.

Фінансуються заходи з управління ризиком з таких джерел:

• власні кошти підприємств, у тому числі статутний фонд і резерви, щоформуються із прибутку;

• зовнішні джерела – кредити, дотації і позики;

• страхові фонди;

• фонди самострахування.

У залежності від конкретної ситуації існують різні варіанти залучення тихабо інших фондів для фінансування ризиків.