Концепція управління ризикозахищеністю підприємства

Призначення аналізу ризику – одержання необхідних даних для прийняттяуправлінських рішень стосовно участі в певній економічній діяльності(проекті) з метою передбачити способи захисту від можливих негативнихнаслідків ризикових подій.

Існуючі методи аналізу ризику традиційно поділяються на якісні та кількісні.

Необхідність якісного аналізу наявності суб’єктивних складових ризику і, якнеможливістю достовірного одержання однозначних чисельних оцінок.

Кількісні методи, навпаки, базуються на цілком конкретних із заздалегідь відомих первинних розподілів величин невизначеностей.

Найпростіша схема якісного аналізу ризику передбачає ідентифікацію окремих видів ризику, виявлення і аналіз факторів, що змінюють конкретний видризику. Ідентифікація вважає встановлення класифікації господарських ризиків, притаманних діяльності підприємства, завершення формування загального портфеля господарських ризиків.

Схема кількісного аналізу ризику полягає в оцінці ступеня імовірності окремого виду господарського ризику, визначення можливих фінансових утрат.

При кількісному аналізі використовуються такі методи:

• імовірнісно-статистичний;

• метод зон ризику;

• метод експертних оцінок;

• аналітичний.

Зупинимось на короткій характеристиці цих методів.

Імовірнісно(статистичний метод застосовується в ти випадках, коли підприємство має значний об’єм аналітико-статистичної інформації. Під час даногометоду використовуються дані, що стосуються результативності розглядуваних дій підприємством. Цей метод використовує такі статистичні інструменти, як: середні величини, дисперсію, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнтваріації, теорія ймовірностей випадкових величин.

Метод зон ризику створений на основі імовірнісно_статистичного методу.Зоною ризику називають діапазон утрат (доходу, прибутку, їх імовірності), уграницях якого втрати (доход, прибуток їх імовірність) не перевищують допустимого значення встановленого рівня. Щодо певного виду підприємницькоїдіяльності, то під зоною ризику розуміють діапазон утрат (доходу, прибутку їхімовірності), у межах якого даний вид підприємницької діяльності ще можливий. Метод зон ризику поділяється на три види:

• метод доцільності затрат;

• метод утрат прибутку;

• метод розподілу ймовірностей.

Метод експертних оцінок відрізняється від статистичного лише методом зборуінформації. За цим методом збір і вивчення статистичних даних здійснюєтьсярізними спеціалістами (даного підприємства або зовнішніми експертами). Унайбільш загальному вигляді суть даного методу полягає в тому, що підприємствовиділу певну групу ризиків і розглядає, яким чином вони можуть впливати найого діяльність. Цей розгляд зводиться до подання бальних оцінок за ймовірністю виникнення того або іншого виду ризику. Є різні методи експертнихоцінок ризику.

Аналітичний метод побудови моделі ризику найбільш складний, оскількитеорія ігор, що лежить в його основі, доступна лише вузькому колу спеціалістів.Частіше використовується підвид аналітичного методу - аналіз чуттєвості моделі. Він складається із таких кроків: вибір ключового показника, відносноякого і відбувається оцінка чуттєвості (внутрішня норма доходності, чистийприведений доход, рівень рентабельності, об’єм продажу тощо); вибір факторів(рівень інфляції, стан економіки та інші); розрахунок значень ключового показника на різних етапах (закупівля сировини, виробництво, реалізація, транспортування). Сформовані таким чином послідовності затрат і надходженьфінансових ресурсів дають можливість визначити потоки фондів грошових коштівдля кожного моменту часу (відрізка часу), тобто визначення ефективності.

Цілеспрямовані дії по обмеженню ризику носять назву управлінських ризиків. Під обмеженням ризику розуміють подолання інформаційної невизначеності як суб’єктивного так і об’єктивного характеру.Стратегію і тактику в управлінні ризиком називають ризик-менеджментом.

Практика менеджменту виробила такі методи управління ризиком (рис. 3).

Рис. 3. Схема методів управління ризиками

1. Уникнення ризику означає просто ухил від заходів пов’язаних з ризиком.

2. Утримання ризику означає, що ризик лишається за суб’єктом ризику.

3. Передача ризику означає, що суб’єкт ризику (наприклад інвестор) передає відповідальність за ризик кому-небудь іншому (наприклад, страховій компанії).

4. Зниження ризику — це зниження ступеня ризику, тобто зменшення ймовірності ризику і об’єкту втрат.

Для зниження ступеня ризику обирають такі методи (способи) (рис. 4).

Рис..4. Методи оптимізації ризиків

 

Стан підприємства — це одномоментний зріз його діяльності (або діяльність,віднесена до певного періоду часу). Коли говорять про ризиковий стан підприємства, то мають на увазі ризикову його діяльність. Коли говорять про ризикозахищеність підприємства, то мають на увазі ефективність управління ризиком діяльності підприємства. Управління ризиками забезпечить стійкістьпідприємства, його здатність протистояти несприятливим ситуаціям. Управління ризиком _багатоступеневий процес, який має за мету зменшити абокомпенсувати втрати, шкоду на підприємствах у ризикових ситуаціях. Процес управління ризиком складається з таких етапів:

– аналізу ризику;

– вибору методів впливу на ризик;

– прийняттю рішень.

1. Ризикозахищеність у надзвичайній діяльності підприємства.

Ризикозахищеність у надзвичайній діяльності підприємства може бути досягнута, використовуючи такий метод управління ризиком, як передачу ризику, наприклад, страховій компанії з виплатою страхових внесків або передачічастини ризику партнером по проекту з передачею при цьому долі прибуткувід реалізації проекту. Навіть у випадку певного страхування ризику підприємство може бути обтяжене ризиком, а саме – управлінським ризиком (ризиком прийняття управлінських рішень), що має прояв у вигляді ризику втраченої вигоди – невдалого проведення процесу страхування, що в кінцевому результаті може привести до перевитрати коштів.

Не часті і катастрофічні ризикові події, як правило, загрожують самомупідприємству. При цьому середні характеристики втрат, шкоди в даному випадку грають невелику роль. У прийнятті управлінських рішень відносно таких ризиків слід керуватися характерними для них максимально прийнятимирозмірами втрат, шкоди.Покриття таких ризиків, як правило, здійснюється через страхові фонди, зяких може бути отримано відшкодування