Пороаналізуйте погляди Лоренцо Валли

Видатний представником гуманістічної філософії раннього Ренесансу БУВ Лоренцо Валла (1407-1457 рр.). Всупереч аскетичному моральному ідеалу християнства Валла звертається до етики епікурейства для обгрунтування повнотіла життя людини, духовний Зміст Якого Неможливо без тілесного благополуччя, всебічної ДІЯЛЬНОСТІ почуттів людини. ВІН доводи, что в насолоді немає Нічого аморального. "Насолода - це благо, до Якого прагнуть повсюди и яка Полягає у задоволенні душі и тіла, что греки називаєся " гедоне ", - пише ВІН в " Насолода як істінне благо "(1431 р.). Насолода - це відсутність страждань. Кращий засіб домогти цього - самоусунення від тривоги и небезпеки, від суспільних и державних справ; ті что Епікур називав «прожити непомітно».

«Саме Поняття вісокої моральності, - пише Валла, - є порожнім, безглуздім и Дуже небезпечний, и немає Нічого пріємніше, краще насолоди». У его Трактаті докладно розглядаються всі види насолод, и Цім ВІН звертає уваг на нашу тілесну природу, что, як правило, у силу тих чи других причин, відтісняється в Нашій свідомості на Дальній план и нагадує про себе позбав тоді, коли Тіло захворіє, чі ми розчаровуємося в колішніх цінностях и намагаємося найти собі. Сенс життя треба шукати не в келіях ченців, считает Валла, а в самому жітті.

Однак Тлумачення Принципів етики епікурейства в Цю ЕПОХА Провадо з індівідуалістічно - прагматичних позіцій. Валла підкреслював невікорінній егоїзм природи людини, зумовленості законом природного самозбереження. Саме це відображало основні соціально- психологічні РІСД епохи глибокого індівідуалізму.

Дайте характеристику психологічним ідеям Леонардо да Вінчі.

Цікавими в епоху Відродження були погляди Леонардо да Вінчі (1452-1519 рр.), в яких

містився новий етап відношення до дійсності. Великий митець вважав, що посередником між свідомістю та реальністю виступали не слова, а творіння живопису, що побудовані на основі наслідування природі, й здатні відтворити все багатство дійсності. Вони є знаряддям пізнання людини, причому не тільки чуттєво сприймаючого образу, але й внутрішньої сутності.Як живописець Леонардо да Вінчі надає великого значення зоровим відчуттям, називає око вікном душі, завдяки якому загальне відчуття може найповніше сприймати безконечні витвори природи. Вухо він вважає благородним лише у зв’язку з оком. Завдяки оку людина винайшла вогонь. Зв’язок органа чуття з усією психікою людини подано як певну персоніфікацію цього органу, тобто орган чуття пов’язується з усією особистістю, моторикою, діяльністю в цілому. Так, око рухає людьми зі сходу на захід, воно винайшло мореплавство, воно навіть перевершило природу: прості природні можливості обмежені, а дії, які око диктує рукам, незчисленні у своїх виявах. Про це свідчить сам живописець, вигадуючи дивовижні форми тварин, трав, дерев. Він зробив спробу детально описати феномен зорового сприймання людини. В його „Трактаті про живопис” зберігається багато положень, що прийняті сучасною психофізіологією, митець характеризує залежність сприймання величини предмету від відстані, освітленості, густини середовища.