Неспецифічний виразковий коліт (НВК) розглядають як хронічне аутоімуне захворювання, яке характеризується рецедивуючим перебігом із періодами гемоколіту, патоморфологічним розвитком запального-дистрофічного ураження слизової оболонки товстої кишки, формуванням поза кишкових проявів хвороби й ускладнень місцевого й системного характеру.
Класифікація.
Проект робочої класифікації за даними відділення гастроентерології Інституту педіатрії, акушерства й гінекології АМН України, 2004 рік.
І. Клінічні форми захворювання.
1.Легка.
2. Середня.
3. Тяжка.
ІІ. Перебіг захворювання
1. Гострий.
2. Хронічний.
а) рецедивуючий
б) безперервно-рецедивуючий.
ІІІ. Стадії захворювання:
1. Активна стадія – період розгорнутих клінічних проявів.
2. Період зворотнього розвитку хвороби.
3. Клінічна ремісія.
4. Повна клініко-лабораторна ремісія.
ІV. Рівень поширеності запального процесу.
1. 1 ступінь
2. 2 ступінь
3. 3 ступінь
V. Ускладнення:
1. Місцеві: перфорація, кишкова кровотеча, структура товстої кишки, анальної тріщини, енкопрез.
2. Системні: ураження печінки, увеїт, вузлова еритема, стоматит.
Діагностика
Діагноз НВК базується на ретельно зібраному анамнезі (виявленні спадкової схильності, переносимість окремих продуктів харчування). Одночасно з загальним оглядом, пальпацією товстої кишки, необхідно оглянути анальну ділянку, провести пальцеве дослідження сфінктерів прямої кишки.
Лабораторні методи діагностики:
- клінічний аналіз крові: анемія, нейтрофільний зі зрушенням вліво лейкоцитоз, прискорене ШОЕ;
- клінічний аналіз сечі: можливі лейкоцитурія, циліндроурія, гематурія при системному ураженні нирок;
- біохімічне дослідження крові: гіпопротеїнемія, гіпоальбунінемія, зниження рівня С-реактивного білка, зниження заліза й електролітів крові;
- імунограма: зниження рівня імуноглобулінів класу g, підвищення рівня В- і Т-лімфоцитів, підвищений вміст ЦІК;
- копрогама: позитивна реакція Трібуле з хгорокцитовою і трихлорокцитовою кислотами, слиз, лейкоцити, еритроцити.
Інструментальні методи діагностики:
- Фіброколоноскопія слизової оболонки товстого кишечнику дозволяє оцінити ступінь активності запального процесу:
1). 1 ступень: помірний набряк і гіперемія слизової, змазаність судинного малюнка, помірні контактні кровотечі;
2). 2 ступінь: вираженні набряки і гіперемія слизової, відсутність судинного малюнка, зернистість слизової, окремі ерозії та ерозивні поля під фібрином;
3). 3 ступінь: різко виражений набряк і гіперемія слизової, відсутність судинного малюнка, суцільні ерозивні поля, покриті фібрином і гноєм, виразки, псевдополіпи, вільні кров і гній у просвіті.
- Морфологічні дослідження біоптатів слизової товстої кишки: дистрофічні й атрофічні зміни поверхневого епітелію з ділянками виразок, ерозії, зміна форми кріпт, мікроабсцеси, зниження мітотичної активності епітеліоцитів і зниження кількості чи відсутність бакалоподібних клітин, що продукують слиз, нейтрофільна та еозинофільна інфільтрація, зниження між епітеліальних лімфоцитів;
- ірогографія: часткове наповнення товстої кишки й подвійне контрастування мають найбільшу інформативну цінність. На початкових стадіях коліту можуть виявлятися змазаність контуру кишкової стінки, втрата тонусу й кастрації кишки. На наступній стадії на слизовій оболонці спостерігаються зміни, що нагадують бруківку. При прогресуванні захворювання, що характеризується поширенням процесу у проксизмальному напрямку, на кишковій стінці можуть розвиватися невеликі виразки, наповнені контрастною речовиною, ізольовані або упродовж усієї стінки.
Лікування.
Лікувальні заходи при НВК спрямовані:
- зниження активності запального процесу;
- запобігання ускладнень;
- досягнення стійкості клініко-лабораторної ремісії і попередження рецидивів захворювання
У період загострення тяжких форм НВК призначається дієта №4. У період стихання запального процесу призначається дієта №4.
До медикаментозної терапії входять базисна терапія, симптоматична і хірургічне лікування.