2017-12-16
846
Функціональний абдомінальний біль характеризується епізодами, болю в животі, що повторюються з різною частотою протягом більше 3 місяців і не мають органічної природи.
Патогенез пов'язаний зі зміною чутливості рецепторного апарату до різних подразників і зниженням больового порогу при частоті в реалізації як центральних, так і периферичних больових рецепторів.
Діагностичні критерії:
- часто повторюваний або безперервний абдомінальний біль протягом 6 місяців;
- не пов'язаний із прийманням їжі або актом дефекації;
- виникає, як правило, у денний або ранковий час і стихає під час сну;
- відсутність органічних причин болю і недостатність ознак для діагностики інших функціональних гастроентерологічних захворювань.
Діагностичні критерії у дітей 1 року:
- вік – перші 6 місяців життя;
- тривалість симптомів більше 10 % від часу доби;
- незмінений характер випорожнень;
- збільшення в масі, що відповідає віку дитини.
Диференційну діагностику функціонального абдомінального болю у дітей раннього віку проводять з лактозою недостатністю, харчовою алергією, синдромом роздратованого кишечнику.
|
|
|
Лікування:
- дієта: виключення продуктів, що включають біль і сприяють підвищенню газоутворення (капуста, бобові, молоко, тваринний жир, шоколад, виноград, картопля, газовані напої, квас); при дитячій кишковій кольці – корекція харчування матері. При штучному вигодовуванні використовують кисломолочні суміші і суміші, збагачені пре- і пробіотиками, виключають суміші збагачені залізом;
- спазмолітині препарати: но-шпа, папаверин – парантерально 2-5 днів, внутрішньо: ріабол, дюспалгін, дицетел – до 2 тижнів;
- седативні засоби (препарати валеріани, пастирніка);
- ентеросорбенти (смекта, ентеросгель, поліфекан) 5-7 днів, піногасники (семетикон) – 3-5 днів – до 2 тижнів.
Абдомінальна мігрень являє собою гострий абдомінальний біль, що локалізується по середній лінії живота. Цей біль триває кілька годин і супроводжується блідістю й анорексією, нудотою, блювотою, похолоданням кінцівок.
Діагностичні критерії:
- протягом року три або більше пароксизмальних нападів сильного, гострого абдомінального болю, що локалізується по середній лінії живота і тривалість від 2-х годин до декількох днів
- відсутність структурних та біохімічних захворювань метаболізму, ШКТ і ЦНС;
- наявність не менше двох з наступних ознак:
1). головний біль при нападі;
2). фотофобія при нападі;
3). обтяжений сімейний анамнез щодо мігрені;
4). головний біль тільки з одного боку;
5). наявність продромального періоду, що складається із здорових розладів (затуманений або обмежений зір), моторний порушень (нерозбірлива мова, неможливість говорити).
|
|
|
Обстеження: УЗД з визначенням швидкості кровотоку в черевній аорті при доплерографії, ендоскопічні, рентгенографія органів черевної порожнини.
Лікування: призначення парантерально спазмолітичних препаратів і анальгетиків: но-шпа, папаверин, баралгін, трамадол; планова підтримуюча терапія внутрішньо: мебеверин, дицетел 7 – 10 днів; седативні засоби (валеріана, пустирник) до 2 тижнів.
Дисфункція імоцекальної зони – клінічні стани, що характеризуються періодично виникаючим больовим синдромом, який локалізується переважно у правій здухвинній ділянці. Причиною страждання є недостатність баугінієвої заслінки або клапана Герліха.
Клінічні прояви. Захворювання проявляється в будь якому віці. Болі у правій здухвинній області виникають як правило, без видимих причин: відсутній зв'язок із часом доби, що передує фізичним навантаженням, прийманням їжі, порушенням дефекації. Больовий синдром може бути досить інтенсивним і тривалим. При об’єктивному обстеженні визначається локальна блідість у правій здухвинній ділянці.
Обстеження й діагностичні критерії:
- в анамнезі 3 і більше епізодів нападів болю з локалізацією у правій здухвинній ділянці;
- запальні зміни в периферичній крові відсутні;
- фіброколоноскопія – недостатність баугіневої заслінки без або в поєднанні з лобіюванням слизової клубової кишки без гістологічних ознак запалення слизової кишки.
Лікування: постільний режим, парантерально спазмолітини (но-шпа, папаверин); прокінетики (мотиліум 2-4 тижня); масаж живота, ІРТ, фізлікування.
