Характеритсика підросту, підліску і живого надґрунтового покриву

5.1.ТАКСАЦІЯ ПІДРОСТУ

Підростомназивають молоде покоління деревних рослин, яке зростає під наметом основного деревостану, здатне з віком повністю або частково замінити його, тобто вийти у верхній ярус.

Підріст не можнаототожнювати з деревним ярусом, його слід вважати новим поколінням лісу. Підріст є окремими ярусом лісового насадження. Звичайно до підросту зараховують природне поновлення під наметом лісу у віці від5 років івище, яке не досягло1/4 середньої висоти основного ярусу.

Підріст здатний рости під наметом лісу певний період часу, який залежить від породи, та в певній мірі від повноти деревостану: береза й осика – 1-2 роки, сосна – 2-3 роки, ялина, бук, ялиця – до 60 років, не підростаючи вище одного метра, і розвиваючи зонтиковидні крони. Дубовий підріст вже з другого-третього року життя під наметом деревостану втрачає здатність верхівкового росту перетворюючись у так звані «торчки».

Виявлення та опис стану підросту здійснюється окомірно або вибірковими методами.

При окомірній оцінці вказують такі показники:

ü склад за процентним співвідношення кількості життєздатних стовбурців складових порід;

ü середній вік;

ü середню висоту;

ü густоту (густий, середній або рідкий), або кількість екземплярів на 1 га (тис. шт);

ü розміщення (рівномірне, нерівномірне, групове, куртинне);

ü стан підросту: благонадійний - здоровий, що зможе замінити старий ліс, і неблагонадійний - що відстає у рості, має механічні пошкодження, заражений шкідниками.

На основі цих даних за спеціальними нормативними шкалами дається загальна оцінка підросту і в таксаційному описі записуються його характеристики у вигляді короткої формули із скорочених позначень показників.

Пдр: 10Ялє, 5-10р., Н=1,5 м, сер. густ. (4 тис. шт/га), рівномірний,благ.

При здійсненні спеціальних обстеженьуспішності природного поновлення та з метою тренування окоміру таксаторів, облік та оцінка підросту виконується вибірковим методом - шляхом закладання пробних площадок, які рівномірно розташовані на обстежуваній площі. Кількість площадок має становити 15-20, на яких визначають вищенаведені показники шляхом переліку та іншими вимірюваннями.

Практикум з лісівництва!!! Та інструкція з впорядкування лісового фонду!

 

 

5.2. ТАКСАЦІЯ ПІДЛІСКУ

Підліскомназивають чагарники і деревні породи, які набули вигляду чагарників, що ростуть під наметом лісу і нездатні утворити деревостан у цих лісорослинних умовах.

5.3. ТАКСАЦІЯ ЖИВОГО НАДҐРУНТОВОГО ПОКРИВУ

 

Підлісок має велике лісівниче і господарське, а також кормове і захисне значення для диких тварин, тому його опис при таксації ліс обов’язковий.

У характеристиці підліску вказують основні види деревних і чагарникових порід, характер їх розміщення і густоту. Притримки для густоти: густий - більше 5 тис. шт/га; середній - 2-5 тис. шт/га; рідкий - менш 2 тис. шт/га.

Далі дається опис надґрунтового покриву (вкриття), рельєфу та інших особливостей. Живе надґрунтове вкриття характеризується основними видами трав і чагарників, визначаючи насамперед індикатори лісорослинних умов. Ґрунт описують, визначаючи його тип, механічний склад вологість і ступінь опідзолення. Для характеристики рельєфу вказують місцерозташування насадження (пойма, вододіл, схил), форму рельєфу (рівний, горбистий, гірський). У гірських умовах вказують експозицію і крутизну схилів у градусах.

Слід зазначити, що складні насадження мають деякі переваги порівняно з простими: вони відзначаються більшою продуктивністю і більшою різноманітністю деревних і недеревних продуктів, стійкіші до шкідників та хвороб лісу, менше терплять від стихійних лих.

Підліском називають чагарники і низькорослі деревні породи, які зростають під наметом деревостану і нездатні утворити деревос- тан, тобто нездатні вийти у верхній ярус.

Підлісок має лісівниче і господарське значення, тому при таксації лі­су його опис обов'язковий. У характеристиці підліску вказують основні види деревних та чагарникових порід, характер їх розміщення і густоту. Градації густоти такі: густий — понад 5 тис. кущів на 1 га, середньої гус­тоти — 2-5 тис. кущів, рідкий — менше 2 тис. кущів. Для плодово-ягідних і технічних чагарників вказується порода, вік із градацією у 5 років, сере­дня висота із градацією 0,5 м і кількість екземплярів на 1 га.

Велике значення має підлісок під наметом лісу, особливо світлолю­бних порід — він захищає грунт від задерніння, зменшує витрату ґрунто­вої вологи на випаровування, збагачує грунт своїм опадом, зменшує пове­рхневий стік та оберігає його від розмиву.

Чагарники служать місцем для гніздування багатьох корисних кома­хоїдних птахів, джерелом отримання харчових продуктів (ягід, горіхів, інших плодів), лікарської сировини, а також кормовою базою і місцем пе­ребування для численних лісових звірів і птахів, тобто суттєво впливають на чисельність мисливської фауни.

Підлісок сприяє формуванню стовбурів та очищенню їх від гілок, рі­зноманітно впливає на навколишнє та внутрішнє середовище (ґрунт, воло­гість і мікроклімат приземного шару стромосфери) тощо. Підлісковий ярус посилює естетичні властивості лісу у пору цвітіння навесні, при до­зріванні плодів та зміні кольору листя восени. Густий підлісок у примісь­ких лісах і лісопарках зменшує кількість відвідувачів і цим послаблює ре­креаційні дигресивні процеси в насадженнях.

Негативна роль підліску полягає у затримці росту сходів і підросту деревних порід, утрудненні лісовідновлення, звалювання і трелювання де­рев.

 

4. ТАКСАЦІЙНА БУДОВА НАСАДЖЕНЬ, ЇЇ ЗАКОНОМІРНОСТІ.

 

У кожному деревостані при їх рості і розвитку спостерігаються закономірності у будові: у розподілі кількості дерев за їх товщиною, висотою, площею, об'ємом та іншими таксаційними показниками. Ці закономірності найчіткіше проявляються у простих за формою, чистих, одновікових і незайманих рубаннями нормальних насадженнях або в деревостанах одного елементу лісу.