За величинами, що контролюються в експерименті: пасивні й активні

Пасивний експеримент передбачає вимір тільки вибраних показників (параметрів, змінних) у результаті спостереження за об'єктом без втручання в його функціонування.

Активний експеримент пов'язаний з вибором спеціальних вхідних сигналів (факторів) і контролює вхід та вихід системи, що досліджується.

За кількістю факторів, що варіюються в експерименті: однофакторні та багатофакторні.

Однофакторний експеримент передбачає: виділення необхід­них факторів; стабілізацію факторів, що заважають; почергове варіювання факторів, що цікавлять дослідника.

Стратегія багатофакторного експерименту полягає в тому, що варіюються всі змінні відразу і кожний ефект оцінюється за резуль­татами всіх дослідів, які були проведені в даній серії досліджень.

11. За метою дослідження: перетворюючі, констатуючі, конт­ролюючі, пошукові, вирішальні.

Перетворюючий (творчий) експеримент передбачає акти­вну зміну структури та функцій об'єкта дослідження згідно з ви­сунутою гіпотезою, формування нових зв'язків і відносин між компонентами об'єкта або між досліджуваним об'єктом та інши­ми об'єктами.

Констатуючий експеримент використовується для переві­рки відповідних передбачень. У процесі такого експерименту кон­статується наявність визначеного зв'язку між впливом на об'єкт дослідження та результатом.

Контролюючий експеримент зводиться до контролю за ре­зультатами зовнішніх впливів на об'єкт дослідження з урахуван­ням його стану, характеру впливу та ефекту, що очікується.

Іноді виникає необхідність провести пошукові експеримен­тальні дослідження. Вони необхідні в тому випадку, якщо ви­никають труднощі в класифікації всіх факторів, що впливають на явище, яке вивчається через відсутність достатньої кількості попередніх даних. На основі попереднього експерименту вибудо­вується програма досліджень у повному обсязі.

Вирішальний експеримент ставиться для перевірки справе­дливості основних положень фундаментальних теорій у тому ви­падку, коли дві або кілька гіпотез однаково узгоджуються з бага­тьма явищами. Така узгодженість призводить до труднощів у ви­значенні правильності гіпотез. Вирішальний експеримент відпо­відає на питання: «Так чи ні?». Прикладом вирішального експе­рименту може бути дослід Жана Бернара Леона Фуко з маятни­ком, який остаточно вирішив спір між теоріями про рух Землі Клавдія Птоломея та Миколи Коперника на користь теорії Копер- ника.

Вирішальним був експеримент, що підтвердив істинність гі­потези Луї Пастера про цілющу дію щеплення спеціально підго­товленою серією культур послабленого вірусу сказу, проведеного ним 6 липня 1885 р. До Пастера привели маленького хлопчика, якого покусав скажений собака. До цієї миті Пастер провів бага­то дослідів на тваринах з дії своєї вакцини. Але перейти до її ви­користання для лікування людей він ще не наважувався. Однак без його допомоги дитина була приречена, і це додало вченому сміливості. Цей вирішальний експеримент став початком масо­вого спасіння людей від смертельної хвороби.

Вирішальним експериментом, який підтвердив, що Земля є кулею, стала кругосвітня подорож Фернана Магеллана: рухаю­чись тільки вперед, його корабель повернувся в ту точку на зем­ній поверхні, з якої він почав подорож.