ЗАТВЕРДЖЕНО
Декан юридичного факультету
________________ А.М.Куліш
«___» ____________ 2012 р.
Навчальна дисципліна
ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВА РОБОТА НА ПІДПРИЄМСТВІ
ЛЕКЦІЯ № 9
Тема: Участь юридичної служби в забезпеченні дотримання законодавства про працю та трудової дисципліни
Розробив:
викладач кафедри права
Горевий В.І.
Суми - 2012
Тема 9. Участь юридичної служби в забезпеченні дотримання законодавства про працю та трудової дисципліни
План
Основні напрямки діяльності юридичної служби в забезпеченні
Законодавства про працю
Правове регулювання трудових відносин та участь юридичної
Служби в цьому процесі
Участь юридичної служби в розробленні документів правового
Характеру, що регулюють трудові відносини на підприємстві
Забезпечення відповідності чинному законодавству правових
Актів, що видаються на підприємстві
Участь у роботі із забезпечення дотримання трудової дисципліни
|
|
Участь юридичної служби у вирішенні спорів, що виникають при
Звільненні працівників з роботи
Основні напрямки роботи юридичної служби в забезпеченні законодавства про працю
Юридичні служби підприємств беруть активну участь у роботі із забезпечення дотримання законодавства про працю та зміцненні трудової дисципліни, яка здійснюється керівниками підприємств, структурних підрозділів, відділами кадрів, охорони праці й техніки безпеки, іншими службами. Форми та методи участі в забезпеченні додержання законодавства про працю та зміцненні трудової дисципліни повинні відображатися в положенні про юридичну службу.
Основні напрямки роботи юридичної служби підприємства в забезпеченні додержання законодавства про працю та в зміцненні трудової дисципліни:
-перевірка на відповідність законодавству проектів наказів, інших актів, що подаються на підпис керівника підприємства та візування їх за наявності погодження цих проектів заінтересованими підрозділами;
-здійснення контролю за відповідністю законодавству актів, прийнятих керівниками структурних підрозділів, внесення пропозицій керівникові підприємства для вжиття заходів до їх зміни чи скасування;
-забезпечення обліку й зберігання текстів законодавчих та інших нормативних актів, а також актів нормативного характеру, виданих підприємством;
-участь у підготовці заходів щодо зміцнення трудової дисципліни, забезпечення охорони праці на виробництві, надання правової допомоги працівникам підприємства, які потребують соціального захисту.
Реалізація основних напрямків роботи юридичної служби в забезпеченні законодавства про працю та зміцненні трудової дисципліни здійснюється на підставі планів роботи юридичної служби. Пропозиції юридичної служби щодо приведення у відповідність із законодавством проектів рішень, наказів, інших правових актів підприємства, що суперечать закону, є обов`язковими для розгляду керівниками підприємства та його структурних підрозділів.
|
|
Слід також використовувати аналітичні матеріали про стан трудової дисципліни, які розробляються відділом кадрів за підрозділами, а також підготовлені відповідними службами матеріали узагальнень листів, заяв, скарг працівників, документи комісій, судову практику з розгляду трудових спорів, які виникли на підприємстві.
Правоверегулюваннятрудовихправовідносин й участь юридичноїслужби в цьомупроцесі
Трудові правовідносини – це юридична форма вираження суспільно-трудових правовідносин між працівником і роботодавцем, що закріплює їх трудові права та обов’язки стосовно виконання за винагороду обумовленої трудовим договором роботи за умови створення роботодавцем для цього належних умов з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, що діє на даному підприємстві.
Підставою виникнення трудових правовідносин є юридичний факт, конкретна обставина, з якою правова норма пов’язує певні правові наслідки. Стосовно трудових правовідносин юридичним фактом є укладення добровільної угоди – трудового договору між роботодавцем і працівником, результатом якої є видання наказу керівника про призначення на посаду, зарахування на роботу. У деяких випадках трудові правовідносини виникають у результаті конкурсного відбору на заміщувану посаду, працевлаштування молодих спеціалістів та інше.
Сутність трудових правовідносин полягає в тому, що одна їх сторона, набуваючи статусу працівника конкретного підприємства, зобов’язана виконувати роботу за обумовленою спеціальністю, кваліфікацією чи на певній посаді, а інша – роботодавець – зобов’язується створити для працівника необхідні для виконання покладеної на нього роботи умови і відповідно її оплачувати. Обумовлена цим фактична діяльність сторін трудових відносин безпосередньо пов’язана та підпорядкована її змісту – суб’єктивним правам та обов’язкам учасників цих відносин.
Слід зазначити, що суб’єктивні права та обов’язки сторін мають кореспондуючий характер, тобто права однієї зі сторін трудових правовідносин є обов’язком іншої сторони і навпаки. Наприклад, право роботодавця вимагати від працівника виконання обумовленої трудовим договором роботи кореспондується з обов’язком працівника виконувати її особисто, якісно і в строк. Водночас працівник для виконання свого обов’язку має право вимагати від роботодавця його обов’язку щодо забезпечення належних умов праці, надання необхідних для цього засобів і предметів праці.
Таким чином, окремі кореспондуючі права та обов’язки сторін трудових відносин складають елементарні правовідносини різного характеру, але всі вони можуть функціонувати лише в рамках єдиних складних трудових правовідносин.
На жаль, через об’єктивні та суб’єктивні причини роботодавець або працівник не завжди виконують або неналежним чином виконують свої обов’язки. Інтереси роботодавця й працівника не завжди збігаються, і, природно, можливе зіткнення цих інтересів на будь-якій стадії трудових правовідносин, що, у свою чергу, призводить до виникнення розбіжностей. А останні виникають у зв’язку з відсутністю коштів на оплату праці, наданням з ініціативи роботодавця відпусток без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням, порушенням норм трудового законодавства щодо укладення, зміни, припинення трудового договору, порушенням порядку ведення трудових книжок. Зразки формулювання наказів і записів у трудових книжках наводяться в додатку 53. У підрозділі 9.6 розкривається порядок розв’язання спорів, що виникають при звільненні працівників.
|
|