Економіка України та її регіонів

Тема 8.

8.1. Конкурентоспроможність економіки України

- місце України в основних світових рейтингах;

- соціально-економічне становище України в 2012 р.

8.2. Комплексна оцінка соціально-економічного розвитку регіонів.

8.3. Соціально-економічне становище Рівненської області в 2012 році.

1.1 Місце України в основних світових рейтингах

А наліз рейтингу конкурентоспроможності України та ряду інших країн здійснено за матеріалами Звіту конкурентоспроможності 2011/2012 (далі – Звіт), підготовленого Всесвітнім економічним форумом (ВЕФ).

ВЕФ почав розраховувати Глобальний індекс конкурентоспроможності (ГІК) у 1979 році. Україна була включена до рейтингу в 1997 році. Індекс складається з 12 субіндексів:

· державні та суспільні установи;

· інфраструктура;

· макроекономічна стабільність;

· охорона здоров’я та початкова освіта;

· середня, вища та професійна освіта;

· ефективність товарного ринку;

· ефективність ринку праці;

· рівень розвитку фінансового ринку;

· технологічна готовність;

· розмір ринку;

· удосконалення бізнесу;

· інновації.

Оцінка даних субіндексів на 2/3 складається з даних, отриманих шляхом опитування респондентів, на 1/3 – зі статистичних даних. Зважаючи на складність проведення оцінок та охоплення значного числа сфер життєдіяльності суспільства, в основу аналізу ГІК 2011/2012 покладено наявні на момент оцінки дані за 2009-2010 роки. Число країн-учасниць по відношенню до попереднього Звіту 2010/2011 збільшено зі 139 до 142 країн (включено Беліз, Йемен і Гаїті).

Загальний рейтинг очолила Швейцарія. Сполучені Штати Америки, які тривалий час залишалися лідером рейтингу, посіли п’яте місце. До десятки кращих (як і у Звіті 2010/2011) увійшли Сінгапур, Швеція, Фінляндія, Німеччина, Нідерланди, Данія, Японія та Великобританія.

Рис. 1. Місце України у ГІК за 2001-2011 рр.

Україні, після падіння протягом двох попередніх років на 17 пунктів, у рейтингу ГІК 2011/2012 вдалося «відвоювати» 7 пунктів і зміститися з 89 (серед 139 країн у рейтингу ГІК 2010/2011) до 82 місця (серед 142 країн) (див. рис. 1).

Серед країн СНД останнє місце посідає Киргизія (126-те в рейтингу ГІК), перше місце – Азербайджан (55-те місце). Поруч з Україною залишаються Грузія (88 місце) та Вірменія (92 місце), Росія посіла 66 місце (погіршила свої позиції на 3 пункти). Завдяки зростанню Україні вдалося скоротити відставання від Росії з 26 пунктів у попередньому рейтингу до 16 пунктів у поточному.

Найкращий результат серед складових індексу конкурентоспроможності України продемонстрував субіндекс “Макроекономічне середовище” - зростання на 20 пунктів. Покращення даного субіндексу відбулося завдяки досягненню кращих показників розвитку національної економіки на фоні більш повільних темпів відновлення економік країн світу після фінансової кризи 2008-2009 років. Так, зростання рейтингу відбулося за показниками “дефіцит державного бюджету” (на 29 пунктів), “дисконтна ставка центрального банку країни” (на 22 пункти), “рівень внутрішніх національних заощаджень” (на 11 пунктів) та “індекс споживчих цін” (на 8 пунктів). Завдяки загальній макроекономічній стабілізації показник “кредитний рейтингу країни” зріс на 9 пунктів. Тим не менш, нагромадження боргових зобов’язань у період розгортання фінансової кризи та подолання її наслідків призвело до зростання державного боргу, що негативно вплинуло на показник “державний борг”(зниження на 24 пункти).

Також у сфері критичного відставання покращилася оцінка субіндексів “Рівень розвитку фінансового ринку” (на 3 пункти) та “Державні та суспільні установи” (на 3 пункти). Отримані позитивні результати стали можливими завдяки діям Уряду України зі стабілізації ринку фінансових послуг та започаткування системної реформи в адміністративній сфері. Так, свої значення у субіндексі “Рівень розвитку фінансового ринку” підвищив показник доступності позикового капіталу (на 7 пунктів) внаслідок зростання довіри банків до позичальників та збільшенню їх ресурсної бази, а також показник присутності венчурного капіталу на внутрішньому ринку (на 2 пункти). Покращення субіндексу “Державні та суспільні установи” відбувалося в основному завдяки зростання рівня неупередженості представників виконавчої влади (на 32 пункти), а також рівня суспільної довіри до політиків (на 7 пунктів).

Водночас у сфері критичного відставання ГІК 2011/2012 мали місце і протилежні до зростання тенденції. Так, значення субіндексу “Удосконалення бізнесу” скоротилося на 3 пункти, що пов’язано з погіршенням умов розвитку кластерної кооперації між виробництвом і науко-дослідною сферою (падіння на 13 пунктів), готовності делегувати повноваження у корпоративному правлінні (на 11 пунктів), а також сприяння розвитку підприємницької ініціативи на локальному рівні (на 9 пунктів). Без змін залишився субіндекс “Ефективності товарного ринку” (на 129 місці).

Зазначені вище субіндекси у сфері критичного відставання демонструють ті проблемні питання, вирішення яких є першочерговим для національної економіки України. Водночас таке підвищення має здійснюватися без втрат, які на жаль за результатами оцінки мали місце у сфері як потенційних загроз, так і конкурентних переваг.

Так, через втрату лише 5 пунктів субіндекс “Вища освіта й навчання” перемістився зі сфери конкурентних переваг у сферу потенційних загроз. На погіршення позиції України у сфері вищої освіти та навчання позначилася політика скорочення витрат на підвищення кваліфікації персоналу у вітчизняних компаніях в умовах посткризового відновлення (117 місце), низька якість шкіл професійного менеджменту (116 місце у рейтингу) тощо. Разом з цим, серед досягнень світового рівня слід відмітити продовження покращення (на 6 пунктів у ГІК 2011/2012) якості викладання математичних та дослідницьких наук (36 місце).

У сфері потенційні загрози лише субіндекс “Технологічна готовність” продемонстрував зростання (на 1 пункт) в основному за рахунок продовження розвитку ринку інформаційних технологій, а саме через покращення пропускної здатності Інтернету та його якості, а також позитивних тенденцій у напрямку впровадження підприємствами нових технологічних процесів (зростання на 14 пунктів). Інші субіндекси, що відносяться до категорії потенційних загроз, демонструють тенденцію до погіршення рейтингу, при цьому найбільшої втрати (зниження на 11 пунктів) Україна зазнала за субіндексом “Інновації” (74 місце). Разом з тим, експерти відзначили стабілізацію ситуації в інноваційній сфері за складовою “Підтримка урядом розвитку передових технологій” після її значного падіння: на 31 пункт у ГІК 2009/2010 та на 27 пунктів у ГІК 2010/2011.

Єдиним на сьогодні у сфері конкурентних переваг залишився субіндекс “Розмір ринку”, за яким Україна посіла найвищу свою позицію - 38 місце (без змін відносно рейтингу попереднього року). Тобто, потенціальні ринки збуту для українських товарів, як внутрішній, так і зовнішній, залишаються досить місткими і здатні інтегруватися у міжнародний розподіл праці на засадах конкурентного змагання.

У цілому оцінка країн світу у рейтингу конкурентоспроможності 2011/2012 відбувалася на фоні загострення нових ризиків фінансової стабільності. На початок 2011 року темпи відновлення економічного зростання у світі в цілому були досить сталими в межах прогнозованого МВФ (у квітневому прогнозі) рівня 4,4%. Але з середини поточного року спостерігалося загострення проблем обслуговування та погашення накопичених суверенних боргів в окремих країнах Єврозони та у США, що спричинило значну волатильність на світових фінансових ринках та мало негативний вплив на розвиток світової економіки (у вересні прогноз МВФ було переглянуто у бік зниження на 0,4 в.п.). З огляду на це, більшість розвинених країн демонструє млявий характер «одужання». Дані процеси знайшли відображення у ГІК 2011/2012, зокрема спостерігалося погіршення позицій макроекономічного середовища у США (90 місце проти 87 у попередньому рейтингу), Греції (80 місце проти 67), а також продовжилося скорочення відставання між розвиненими країнами і країнами, що розвиваються, з 1,3 бали у 2005 році до 0,8 у 2011 році.

 

 

 

МІСЦЕ УКРАЇНИ В СВІТІ ЗА ВЕРСІЄЮ ЖУРНАЛУ FORBES

Політика

Ніхто з українських політиків не потрапив до щорічного переліку найвпливовіших людей світу від американського журналу Forbes.

Український олігарх Рінат Ахметов посів 39 місце в списку найбагатших людей планети. Його статки становлять $16 млрд за версією журналу Forbes.

Крім того, за версією німецького видання Die Welt World`s Luxury Guide, український депутат Костянтин Жеваго, який має $1,2 млрд статків, увійшов до двадцятки найбагатших політиків.

Україна – 42-га з 50 країн країн з найкращою репутацією.

Ситуація із дотриманням прав людини в країні цьогоріч значно погіршилася. У відповідному міжнародному рейтингу Україна перебуває у другій сотні.

Міжнародна правозахисна організація Freedom House знизила на один пункт рейтинг політичних прав в Україні – з трьох до чотирьох.

Економіка

Україна увійшла у топ-25 імпортерів світу. Про це свідчать дані Світової організації торгівлі.

У рейтингу вільних економік Україна опинилася на 163-му місці. Це найгірший показник серед країн Європи.

За рівнем кредитно-дефолтних свопів Україна займає 5 місце серед країн з найвищими показниками ризику дефолту.

За даними досліджень неурядових організацій, Україна посідає 19 місце в світі щодо прозорості бюджету.

Наша країна – друга у Європі після Греції за розміром кредитних боргів населення.

У рейтингу країн, сприятливих для бізнесу, Україна 104-та.

Україна опустилася на 86 місце в рейтингу інтеграції в світову торгівлю.

Позитивні рейтинги

Головна спортивна арена України та донецька "Донбас Арена" увійшли до 50 найкращих стадіонів світу за версією журналістів відомого американського спортивного порталу Bleacher Report.

Україна зайняла 75-те місце у рейтингу розвиненості IT-технологій, складеному Всесвітнім економічним форумом досліджень The Networked Readiness Index 2012. Вище за Україну опинилася Ямайка та Казахстан.

Українські виші лідирують у світі за гендерним паритетом і пасуть задніх за рівнем свободи та кількістю і цитованістю наукових статей. Усього до рейтингу були включені 48 кращих освітніх систем з-поміж 200 країн світу.

Українські університети покращили свої позиції у рейтингу Webometrics.

Українська Вікіпедія — перша в світі за зростанням популярності.

Україна займає перше місце в світі з надання пільг - у нас налічується 380 категорій пільг.

Українські марки визнали одними з найкрасивіших у світі.

Антирейтинги

Україна увійшла до десятки країн з найменшим доходом громадян.

Українські дороги – серед найгірших у світі. Такий висновок зробили соціологи Інституту Геллапа.

Україна – у трійці найкорумпованіших країн світу. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому 23 травня та проведеному аудиторською компанією Ernst&Young.

Україна – дванадцята у списку головних спамерів світу і 46-та у світі за обсягом музичного піратства.

Україна – у десятці найбільш байдужих країн світу.

Також наша країна – серед найгірших у рейтингу країн, найбільш сприятливих для народження дитини, пасе задніх і за рівнем здоров’я громадян.

Три міста України очолили світовий рейтинг міст, що вимирають.

Українські виші не потрапили до рейтингу найкращих ВНЗ планети.

 

Таблиця 8.2