Принципи гуманізму, доцільності дій, естетичної поведінки

Гуманізм – це світоглядний принцип і принцип моральності, що означає визнання людини вищою цінністю, віру в людину, її здатність до самовдосконалення, вимогу свободи і захисту гідності особи, ідею про право людини на щастя, про те, що розвиток і внутрішнє зростання особи має бути кінцевою метою суспільства. Це людяність, любов до людей, захист гідності людини, її права на щастя й всебічний розвиток. Як моральний принцип, що трансформується у сферу юридичної діяльності, він зі змістовного боку формулює певну систему вимог: розуміння людини як вищої цінності, а не як засобу для досягнення цілей; все робити для забезпечення потреб та інтересів людини; забезпечення свободи та захисту гідності особи, права на щастя, на ду­ховний розвиток; повага до особистих якостей; рівне ставлення та повага до чоловіка та жінки, повага до ідеалів лю­дини, її вікових, національних ознак, політичних поглядів; чутливість, душевність у відносинах; чесність, прямота в оцінці дій, доброзичливість до критики, несприй­нятливість аморальних вчинків.

Гуманізм виступає основним моральним принципом професійної діяльності поліцейського та втілюється в профілактиці, цілях, засобах, методах протидії злочинності, служінні суспільству шляхом забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.

Поліцейські, здійснюючи свої функції та застосовуючи ту чи іншу норму права, мають бути наділені здатністю до максимальної гуманно-моральної орієнтації, щоб обрати найбільш прийнятну (у моральному розумінні) лінію своєї поведінки.

Для успішного виконання завдань поліції надано широкі повноваження, саме тому важливо, щоб уся її діяльність здійснювалась за умов суворого дотримання принципів законності, гуманізму, ввічливості, тактовності, культурності.

Особливою сферою поєднання справедливості, законності і гуманізму виступають права і свободи людини і громадянина, зафіксовані в Конституції України.

Гуманізм, як принцип роботи поліції, означає, що людина, її життя і здоров’я є вищими цінностями, які становлять сенс і моральний зміст правоохоронної діяльності. Він виступає не лише як принцип професійної моралі, а й службовий обов’язок, який вимагає своєчасного реагування на негативні вчинки людей.

Обов'язок працівника поліції – виробити вміння відрізнити, коли те чи інше правопорушення вчинене необмірковано, а коли – сві­домо, з наміром, у провокаційних цілях. У першому випадку слід дати порушнику доброзичливі роз'яснення, пораду, у другому необ­хідно, проявивши витримку й такт, рішуче припинити неправомірні дії.

При виявленні протиправних дій поліцейський повинен насамперед вимагати їх припинення й дотримання встановленого громадського порядку.

Висунуті до правопорушника вимоги повинні безпосередньо випли­вати з чинних нормативно-правових актів, бути обґрунтованими, спра­ведливими й зрозумілими, висловлюватися у ввічливій, тактовній та переконливій формі.

Вживаючи заходів щодо недопущення та припинення пору­шень публічного порядку, поліцейський має діяти рішуче, але спокійно й коректно. Від поведінки працівника поліції залежить ставлення оточуючих людей до таких випадків – брутальне поводження з по­рушниками може викликати негативну реакцію.

Використання сили працівниками поліції для підтримання правопорядку повинно мати винятковий характер, хоча й допускається застосування сили, розумно необхідної за даних обставин. З метою попередження злочинності чи при проведенні правомірного затримання правопорушників, підозрюваних правопорушників чи при наданні допомоги при такому затриманні, не може застосовуватись сила, що виходить за необхідні для цих цілей межі.

Таким чином, працівник поліції має володіти низкою особистісних якостей, а саме: чесність, освіченість, особиста мужність і висока культура; сумлінне ставлення до службового обов’язку; емоційна стійкість; принциповість і спостережливість; висока професійна майстерність; висока працездатність; гуманізм, нетерпимість до найменших порушень закону і норм моралі, чуйне й уважне ставлення до людей. Поведінка працівника поліції має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, сприяти реалізації прав і свобод людини та громадянина, визначених Конституцією України і законами України.