Отримання аудиторських доказів щодо окремих статей фінансової звітності (МСА 501)

Достатні та відповідні аудиторські докази одержуються за допомогою аудиторських процедур, яких обирає аудитор за своїм професійним судженням відповідно до оцінених ризиків суттєвого викривлення на рівні тверджень. Разом з тим в МСА є додаткові рекомендації стосовно деяких окремих залишків на рахунках у фінансових звітах та розкриття інформації.

 

Таблиця 4.2 - Аудиторські процедури для отримання аудиторських доказів

	Умови виконання	Мета	Аудиторські процедури
Присутність при інвентаризації запасів	Величина запасів є суттєвою для фінансових звітів	Отримання доказів щодо існування і стану запасів	Спостереження за інвентаризацією; Перевірка процедур контролю; Оцінка обґрунтованості процедур для визначення фізичної кількості; Виконання контрольних підрахунків; Процедури щодо остаточного переліку запасів для визначення точності відображення фактичних результатів інвентаризації
Запит стосовно судових справ та претензій		Дізнатися про судові справи та претензії, які стосуються суб’єкта господарювання та можуть призвести до суттєвого викривлення в фінансових звітах	Запити управлінському персоналу, в т.ч. одержання пояснень; Огляд протоколів засідань найвищого управлінського персоналу та листування з юристами суб’єкта господарювання; Перевірка рахунку витрат на юридичне обслуговування.

 

Продовження таблиці 4.2

 

	Умови виконання	Мета	Аудиторські процедури
Оцінка вартості та розкриття інформації щодо довгострокових інвестицій	Довгострокові інвестиції в цінні папери є суттєвими для фінансових звітів	Отримання доказів щодо їх оцінки та розкриття інформації	Обговорення з управлінським персоналом можливості продовження утримання цінних паперів як довгострокових та отримання письмових пояснень щодо цього; Розгляд фінансових звітів, порівняння ринкової та балансової вартості цінних паперів на дату висновку; Розгляд розкриття інформації
Інформація за сегментами	Інформація за сегментами є суттєвою для фінансових звітів	Отримання доказів щодо її представлення та розкриття відповідно до застосовної концептуальної основи	Аналітичні процедури; Обговорення з управлінським персоналом методів, використаних для визначення інформації за сегментами

 

Присутність при інвентаризації

Присутність при інвентаризації запасів сама по собі є тестом системи внутрішнього контролю або процедурою по суті стосовно запасів в залежності від аудиторської оцінки ризиків та запланованого підходу. Присутність дає аудитору змогу перевірити запаси, спостерігати за дотриманням управлінським персоналом процедур щодо ведення обліку та контролю запасів, а також одержати докази надійності процедур управлінського обліку.

Якщо через непередбачені обставини присутність при інвентаризації запасів на заплановану дату є неможливою, аудитор повинен провести інвентаризації (або спостерігати за її проведенням) деяких наявних запасів на іншу дату і (за потреби) провести аудиторські процедури щодо проміжних операцій.

Якщо присутність неможлива через характер та місцезнаходження запасів, аудитор повинен розглянути, чи забезпечать альтернативні процедури одержання достатніх та відповідних доказів існування і стану запасів для того, щоб дійти висновку, що аудиторові немає потреби робити посилання на обмеження обсягу аудиту. (Альтернативними процедурами можуть бути перевірка документів щодо наступних продаж конкретних статей запасів, одержаних або придбаних до проведення інвентаризації).

Плануючі присутність при інвентаризації запасів або проведенні альтернативних процедур, аудитор повинен розглянути:

- ризики суттєвого викривлення стосовно запасів;

- характер внутрішнього контролю стосовно запасів;

- чи очікується встановлення адекватних процедур та надання належних інструкцій щодо проведення інвентаризації;

- місця розташування запасів, і де проводитиметься інвентаризація;

- необхідність допомоги експерта.

Під час інвентаризації аудитор спостерігає за процедурами підрахунку та виконує контрольні перевірки.

Якщо фізична кількість запасів визначається за допомогою розрахунків (вага вугілля у штабелі, збіжжя на току, щебінь або пісок навалом та ін), аудитор повинен упевнитись в обґрунтованості цих процедур.

Аудитор повинен отримати розуміння інструкцій управлінського персоналу щодо проведення інвентаризації.

Для отримання доказів про адекватність провадження заходів внутрішнього контролю, аудитор повинен спостерігати за процедурами, що виконуються персоналом, та виконувати контрольні підрахунки. При виконанні контрольних підрахунків аудитор виконує процедури щодо повноти та точності записів підрахунку, зіставляючи дані щодо окремих статей по інвентаризації та обліку і навпаки.

Аудитор повинен також розглянути процедури розмежування руху запасів до, протягом і після інвентаризації для того, щоб облік такого руху можна було перевірити пізніше.

Аудитор виконує аудиторські процедури щодо остаточного переліку запасів для визначення точності відображення фактичних результатів інвентаризації.

Якщо запаси перебувають на збереженні й під контролем третьої сторони, аудитор зазвичай повинен отримати пряме підтвердження від третьої сторони щодо кількості і стану запасів, які зберігаються за дорученням суб’єкта господарювання. В залежності від суттєвості цих запасів можуть бути проведені такі процедури:

- спостереження або призначення іншого аудитора для спостереження за інвентаризацією запасів;

- одержання висновку від іншого аудитора щодо відповідності заходів внутрішнього контролю третьої сторони стосовно забезпечення вірності підрахунку та адекватності збереження запасів;

- перевірка документів стосовно запасів, що перебувають на зберіганні третіх сторін або одержання підтвердження від них у разі передачі таких запасів під заставу.

Запити стосовно судових справ та претензій

Якщо аудитор оцінює ризик суттєвого викривлення внаслідок ідентифікованих судових справ або претензій, або якщо аудитор вважає, що вони можуть існувати, він повинен контактувати безпосередньо з юристами суб’єкта господарювання.

Такий контакт допоможе одержати достатні та відповідні докази поінформованості управлінського персоналу щодо потенційно суттєвих судових справ і претензій, а також щодо достовірності оцінок управлінським персоналом фінансових наслідків, у тому числі витрат. Якщо аудитор оцінює ризик суттєвого викривлення як значний, він повинен оцінити структуру відповідних заходів контролю суб’єкта господарювання та визначити, чи були вони застосовані.

Якщо управлінський персонал відмовляється дати аудиторові дозвіл на контакт з юристом суб’єкта господарювання, це є обмеженням обсягу аудиту, що, як правило, призводить до висловлення умовно-позитивної думки або відмови від вираження думки.

Інформація за сегментами

Щодо інформації за сегментами аудитор повинен обговорити з управлінським персоналом методи, використані для визначення інформації за сегментами, визначити, чи призведуть ці методи до розкриття інформації у відповідності до застосовної концептуальної основи фінансової звітності та виконати аудиторські процедури стосовно застосування цих методів. Аудитор повинен розглянути продаж, передачі та розрахунки між сегментами, виключення між сегментних сум, порівняння з бюджетами та іншими очікуваними результатами, наприклад прибутку від основної діяльності як відсотку від продажу, розподілу активів і витрат між сегментами, у т.ч. відповідність попереднім періодам та адекватність розкриття суперечностей.