Право власності на землі лісогосподарського призначення

Законодавство передбачає можливість перебування земель лісогосподарського призначення у будь-якій формі власності, про що наголошено у ч. 1 ст. 56 ЗК України, проте встановлює обмеження на передачу земельних ділянок лісогосподарського призначення із комунальної та державної власності у приватну: така передача заборонена (п. "г" ч. З ст. 83 щодо комунальної власності, п. "г'" ч. 4 ст. 84 ЗК України щодо державної), крім "замкнених" земельних ділянок лісогосподарського призначення "загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств" (ч. 2 ст. 56 ЗК України). Це не означає неможливості набуття земельних ділянок лісового фонду від приватних власників (вторинне набуття), або зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності на землі лісового фонду (первинне набуття) - при створенні лісів. У ч. З ст. 56 ЗК України спеціально наголошено, що "[г]ромадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і мачопродуктивних угідь для залісення". Така можливість підтверджена і ст. 12 ЛК України.

Право постійного користування землями лісогосподарського призначення

На сьогодні можливість використання земельних ділянок лісогосподарського призначення на праві приватної власності залишається здебільшого теоретичною, практично всі землі лісогосподарського призначення в Україні перебувають у власності держави. Ч. 1 ст. 57 ЗК України передбачає, що

"/. Земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. "

Л'В. На сьогодні згадані в законі "спеціалізовані підприємства" існують у формі держлісгоспів (державних лісогосподарських підприємств) та держлісомисгоспів (державних лісомисливських господарств). Держлісгоспи та держлісомисгоспи є підприємствами, проте одночасно здійснюють державні функції (цікаво, що, наприклад, у РФ лісгоспи прямо визнані органами федерального органу лісового господарства⁸⁸¹). Наприклад, посадові особи цих підприємств уповноважені накладати адміністративні стягнення за лісопорушення (ст. 241 КпАП України). Лісгоспи поділяються на лісництва (технічні підрозділи), ті - на дільниці. У складі лісгоспів також можуть існувати виробничі цехи тощо