Тема 9 : Економічні коливання та нерівновага

1.Економічні цикли їх види та причини

Економічний цикл – часовий лаг між однаковими станами економічної кон’юнктури.

Рис.9.1. Довгострокове зростання економіки та кон*юктурне коливання. У – реальний обсяг національного виробництва; t – час.

На рис.9.1 СD - тренд – довгострокова тенденція розвитку економіки. Циклічні коливання відбуваються навколо такого тренду.

Теорія розвитку вивчає довгострокову тенденцію розвитку економіки (тренд), а теорія циклу – коливання навколо цього тренду.

За тривалістю відрізняють три види циклів, а саме:

1) Малі (тривалістю 3-4 роки) матеріальна основа цих циклів - це процеси у фінансовому секторі.

2) Середні (тривалістю 7-11 років) їх основа полягає у фізичному оновленні основних виробничих фондів.

3) Великі (довгі хвилі Кондратьєва) тривалістю 40-60 років. Їх основа - структурне оновлення технологічного способу виробництва.

Рис. 9.2. Фази сереньострокового економічного циклу.

Середньостроковий цикл має такі фази:

1.Фаза кризи. Виробництво швидко скорочується (АВ)

2.Фаза депресії. Виробництво не скорочується, але і не зростає (ВС).

3.Фаза пожвавлення Починається повільне зростання економіки (CD).

4.Фаза піднесення. Фаза стрімкого зростання (DE).

Економіка остаточно долає кризові явища, коли вона перевищила найбільший обсяг в передкризовий період.

 

Динаміка багатьох макроекономічних величин залежить від фази економічного циклу. Проциклічні економічні параметри – зростають на фазі піднесенняі спадають на фазі кризи(випуск, завантаженість виробничих потужностей, грошова маса, швидкість грошового обігу, короткострокові ставки відсотку, рівень цін,прибутки). Протилежну динаміку мають контрциклічні парамерти – рівень безробіття, запаси готової продукції.

 

Сучасні економічні цикли мають певні особливості:

- фази пожвавлення та піднесення стають більш тривалими та інтенсивними;

- періодичність криз скорочується, коливання стають менш регулярними

- межі між фазами циклу розмиваються;

- окремі фази такі як депресія,можуть випадати;

- безробіття існує на всіх фазах циклу;

- кризи поєднуються із інфляцією

- частішими стають нециклічні коливання.

В залежності від ступеня синхронізації з циклічними коливаннями відрізняють такі величини, що називаються індикаторами економічної активності:

1. Випереджаючі – середня тривалість робочого тижня, середнє число понаднормових годин, кількість нових підприємств, кількість нлвих будівельних контрактів, зміна запасів, індекси фондового ринку, прибутки, грошова маса.

2. Запізнюючі – чисельність безробітних понад 15 тижнів, витрати на нові підприємства та обладнання, питомі витрати на заробітну плату, середній рівень ставки відсотку комерційних банків.

3. Співпадаючі – валовий національний продукт, рівень безробіття, продукція промисловості, особисті витрати, ціни виробників, ставка Національного банку, заявки на рекламу.

 

Безробіття, його види, причини та наслідки. Закон Оукена. Модель природного рівня безробіття. Жорсткість реальної заробітної плати.

Робоча сила – це особи, які можуть і хочуть працювати. Позначимо:

- робоча сила, - безробітні, - рівень (норма) безробіття

Розрізняють такі види безробіття:

- фрикційне безробіття – викликається затримками при працевлаштуванні на нове робоче місце, воно пов’язане з пошуками роботи та очікуваннями.

- структурне безробіття – зумовлене невідповідністю структури попиту на робочу силу структурі її пропозиції.

Фрикційне та структурне безробіття разом називаються природним безробіттям. Природне безробіття означає, що в суспільстві існує середній (типовий) рівень безробіття, що вважається нормальним. Надлишок безробіття понад природну величину називається циклічним безробіттям. Циклічне зумовлене економічними кризами.

Розглянемо модель природного рівня безробіття:

,

де - кількість працюючих;

- показник звільнення (частка працюючих, що втрачають роботу);

- показник працевлаштування (частка безробітних, що знаходять роботу);

Безробіття не змінюється, якщо:

,

f

 

 

	sE
Е		U
	fU

Рис.9.3. Модель природного рівня безробіття

 

При повній зайнятості існує лише природне безробіття.

Норма безробіття:

- зменшується, якщо ;

- зростає, якщо .

Між обсягом виробництва та рівнем зайнятості існує певний зв’язок. Цей зв’язок можна виразити за допомогою економетричного рівняння, що отримало назву закон Оукена:

,

де - фактичний обсяг національного виробництва

- природний обсяг національного виробництва

- фактичний рівень безробіття

- природний рівень безробіття

- параметр Оукена

Ця формула показує, що при збільшенні рівня безробіття на 1%, порівняно з природним рівнем, обсяг виробництва, порівняно з природним рівнем зменшиться на декілька відсотків.

Безробіття має такі наслідки:

- через безробіття виробничий потенціал використовується не повністю (втрачається частина продукту, яка може бути виготовлена).

- норми безробіття диференціюються за групами населення (в різних соціальних групах – різні норми безробіття).

- безробіття призводить до втрати кваліфікації.

- моральна деградація.

- соціальне напруження.

Модель природного безробіття не пояснює, чому в реальних умовах пропозиція робочої сили постійно перевищує попит на неї. В такій ситуації працівники змушені чекати, коли з*являться вакансії. Виникає безробіття очікування. Існують різні трактування цього явища:

- неокласичне, згідно якого причинами безробіття очікування є: жорсткість заробітної плати, негнучкість цін, хибні передбачення щодо інфляції;

- кейнсіанське, згідно якого є періодична недостатність ефективного попиту.

 

 

 

а) неокласична модель б) к ейнсіанська модель ринку праці.

 

Рис.9.4. Модель ринку праці: а) неокласична модель; б) кейнсіанська модель. АВ – величина безробіття, - чисельність робочої сили, - номінальна ставка зарплати, - рівень цін, - реальна ставка зарплати, - крива попиту на робочу силу, - крива пропозиції робочої сили, - точка рівноваги ринку праці, в якій попит дорівнює пропозиції.

В точці Е0 безробіття немає, але стака заробітної плати є жорсткою і знаходиться на рівні вище рівноважного. Внаслідок цього виникає безробіття очікування.

З неокласичної точки зору існують такі причини жорстокості заробітної плати:

- закони про про мінімальні зарплати. Якби таких законів не було, то - впали, - зменшилася, а - збільшився.

- монополізм профспілок.

- стимулююча роль завищеної ставки заробітної плати.

Ця роль може реалізовуватися:

a) через вплив на харчування.

b) через зменшення плинністі робочої сили. В умовах, коли існує безробіття працівники будуть боятися звільнення з роботи.

c) через уникнення негативної селекції і підвищення середньої якості персоналу.

d) через уникнення морального ризику і тим самим підвищення старанності працівників.

 

3. Інфляція, її темпи, види та наслідки. Методи антиінфляційної політики.

Інфляція – підвищення загального рівня цін в економіці. Темп інфляції визначається за формулою:

,

де - приріст рівня цін.

- початковий рівень цін.

За темпами розрізняють такі види інфляції:

- повзуча, темп інфляції не більше 10% на рік.

- галопуюча, темп від 10% до 100% на рік.

- гіперінфляція, темпи більше 100% на рік.

Різновидом гіперінфляції є суперінфляція. Її темпи 50% і більше на місяць.

З точки зору причин розрізняють такі форми інфляції:

- інфляція попиту, яка виникає в наслідок збільшення сукупного попиту;

- інфляція витрат виробництва, яка виникає внаслідок збільшення витрат виробництва.

 

 

а) інфляція попиту б) інфляція витрат виробництва

Рис. 9.5. Форми інфляції відповідно до їх причин. AS – крива сукупної пропозиції, AД- крива сукупного попиту, У – реальний обсяг виробництва, Інфляція витрат виробництва.

Наслідки цих форм інфляції різні: внаслідок інфляції попиту виробництво зростає, а внаслідок збільшення витрат виробництва виробництво зменшується.

З іншого боку в обох формах інфляції є спільні риси:

- в умовах інфляції ціни зростають нерівномірно;

- інфляція призводить до перерозподілу доходів та збільшення їх диференціації;

- інфляція підвищує ставки відсотку;

- може призвести до зниження курсу національної валюти;

- вона ускладнює економічні розрахунки та прогнозування.

Інфляція попиту, що виникає на фазі піднесення, може долатися методом як монетарної так і фіскальної політики. Окрім цього в цих умовах можливе застосування контролю за цінами та зарплатою (заморожування). Можливі також індексація доходів, податків та платежів. (Індексація – коректування певних вартісних величин відповідно до індексу цін.)

Однак інфляція витрат виробництва створює суттєві проблеми: зменшення сукупного попиту будь-якими методами поглиблює кризу. В цих умовах індексація уповільнює зміну відносних цін та ставок зарплати.

Методи антиінфляційної політики:

- монетарної політики (зменшення пропозиції грошей)

- фіскальної політики (зменшення видатків, збільшення податків)

- контроль за цінами, зарплатою та індексацією

Що стосується контролю за цінами, то він може призвести до дефіциту.

 

4. Зв’язок безробіття з інфляцією. Коротко- та довгострокова криві Філіпса. Цикли економічної політики

 

Рис. 9.6. Модель прискорення інфляції. U/L – норма безробіття, П – темп інфляції, – довгострокова крива Філіпса, –короткострокова крива Філіпса, – точка довгострокової рівноваги.

Модель складається з двох кривих. Довгострокова крива проходить через точку природного рівня безробіття. Вона має вертикальний характер, тому що зміна темпу інфляції за довгий період часу на норму безробіття не впливає. Короткострокова крива є нахиленою. Вона перетинає довгострокову криву в точці очікуваного темпу інфляції. Короткострокова крива має від’ємний нахил, тому що при збільшенні сукупного попиту зростає рівень цін і зменшується рівень безробіття. Модель показує, що якщо фактичний темп інфляції такий як і очікуваний, то це на економіку не впливає.

Так само як і в моделі приймається гіпотеза адаптивних очікувань, а саме: темп інфляції що очікується в поточному періоді, дорівнює фактичному темпу інфляції в попередньому періоді. Люди на зміну темпів інфляції реагують з запізненням.

В теорії прискорення інфляції використовується закон Оукена, якому надається динамічна форма. Відносні величини , змінюються темпами їх приросту. Від'ємний нахил Ph_sr можна пояснити за допомогою моделі АД-АS(у випадку інфляції попиту). При відхиленні фактичного П_е короткострокова Ph зрушується по вертикалі.

Рис.9.7. Початкова стадія політики створення нових робочих місць. Е₁ – точка короткострокової рівноваги, Е₂ – точка довгострокової рівноваги

 

Розглянемо країну з ринковою економікою, в якій при владі можуть знаходитися різні політичні сили. Розглянемо таку ситуацію: нехай країна перебуває в точці E_0, в якій безробіття знаходиться на природному рівні. Припустимо, що уряд вирішує проводити політику збільшення робочих місць. Графічно це означає, що економіка країни рухається вгору до точки E₁. Безробіття скорочується, а інфляція прискорюється (тому дану теорію часто називають теорією прискорення інфляції). Оскільки така політика уряду виявиться ефективною, то уряд вирішує проводити її надалі. Але через деякий період часу люди помічають, що інфляція прискорилась, внаслідок цього короткострокова крива Філіпса зрушується вгору до рівня E_1. Економіка переходить на нову короткострокову криву Філіпса. Безробіття скорочується мало. Оскільки політика стає менш ефективною, уряд вирішує перейти до політики підтримання досягнутого рівня зайнятості, але в наступному періоді, люди знов помічають, що інфляція прискорилась і короткострокова крива продовжує рухатися вгору. Раніше, чи пізніше, настає період, коли люди розуміють, що головна проблема – інфляція. Якщо країна демократична, то відбудуться вибори. Внаслідок цього, до влади приходить інша політична сила, яка проголошує курс боротьби з інфляцією (зменшення державних видатків, скорочення грошової маси, збільшення податків). Внаслідок цього безробіття починає збільшуватися.

 

 

 

 

Рис.9.8. Наслідки політика експансії (зменшення норми безробіття) – уповільнення темпів економічного зростання та прискорення інфляції.

 

Рис.9.9. Зміна курсу економічної політики - перехід до боротьби з інфляцією.

Е₃ Е₄: безробіття зростає інфляція прискорюється.

Е₄ Е₅: безробіття зростає, інфляція уповільнюється.

 

 

Рис. 9.10. Завершення антиінфляційної політики і перехід до політики експансії.

 

Рис.9.11. Траєкторія руху економіки внаслідок циклів економічної політики.

Внаслідок таких змін економічної політики в економіці виникають циклічні коливання, що називаються циклами економічної політики. При цьому до початкової точки економіка не повертається і не повторює траєкторію свого руху.

 

 

 

 

4. Проблема нерівності в розподілі доходів. Крива Лоренца.

 

Доходи розподіляються нерівномірно. Цей розподіл доходів можна представити за допомогою кривої Лоренца

Рис.9.12. Крива Лоренца. На вертикальній осі позначається відсоток доходу, а на горизонтальній – відсоток населення. Діагональ АО відображає абсолютно рівний розподіл доходів. ОВА – крива Лоренца

 

Якби розподіл доходів був абсолютно рівномірний, то він відображався б діагоналлю в цьому квадраті. Наприклад, 5% населення будуть отримувати 5% національного доходу. Але, насправді, розподіл доходів відхиляється від абсолютно рівномірного. Причинами нерівномірності в розподілі доходів є:

- відмінності у здібностях

- рівень освіти та кваліфікації

- працелюбність

- схильність до ризику;

- власність та право на успадкування

- монополізм та бар’єри для входу на ринок;

- дискримінація.

З розподілом доходів пов’язані певні проблеми.

Між вирівнюванням доходів (максимізацією суспільної корисності) та підвищенням ефективності суспільного виробництва (зростанням національного доходу) існує певна суперечність, що складає проблему. Надто високий рівень нерівномірності розподілу сприймається в суспільстві як соціальна несправедливість. Але надто низький рівень диференціації доходів негативно впливає на стимули до праці і зменшує ефективність суспільного виробництва.