2017-12-16
323
| Назва | Показник заломлення | Диспер-сія | Плеохроїзм | Щіль-ність | Твер-дість | Колір люмінесценції в УФ променях | Інші ознаки |
| Рубін | 1,767 | 0,018 | червоний, жовто-червоний | 3,9-4,1 | червоний | прямолінійна зональність забарвлення, двійники, включення рутилу, карбонату, апатиту | |
| Рубін синтетичний | 1,767-1,768 | 0,018 | ті ж | 3,99-4,05 | червоний, молочно- білий | криволінійна зональність забарвлення, газові включення, звилини | |
| Шпінель | 1,712-1,719 | 0,020 | ті ж | 3,50-3,70 | червоний, помаранчевий | включення шпінелі, магнетиту, циркону | |
| Альмандин | 1,830-1,750 | 0,027 | – | 3,95-4,30 | 7-7,5 | – | включення рогової обманки |
| Піроп | 1,746-1,706 | 0,017 | – | 3,51 | 7-7,5 | – | включення циркону |
Продовж. табл. 3
| Циркон (гіацинт) | 1,830-1,930 | 0,039 | коричнево- червоний, червоний | 4,08-4,60 | 7-7,5 | жовтий | включення гідроксидів заліза |
| Турмалін | 1,640-1,655 | 0,017 | червоний, рожевий | 3,03-3,10 | 7-7,5 | відсутній, іноді блакитний | газово-рідинні включення |
| Фіаніт | 2,10-2,20 | 0,062 | – | 6-10 | блакитний, зеленуватий та ін. | газові включення | |
| ІАГ | 1,83-1,84 | 0,028-0,038 | – | 4,55-7,09 | ті ж | ті ж | |
| Сапфір | 1,770-1,779 | 0,018 | фіолетово-синій, блакитно-зелений | 3,99-4,0 | відсутній, іноді зеленувато-білий, червоний, помаранчевий | прямолінійна зональність забарвлення, газово-рідинні включення, включення рутилу | |
| Сапфір синтетич-ний | 1,67 | 0,018 | слабкий | 3,99–4,0 | відсутній, іноді помаранчевий, тьмяно-блакитний, білий | газові включення | |
| Шпінель синтетична | 1,7728 | 0,020 | – | 3,63-2,64 | відсутній, іноді червоний, рожевий, помаранчевий, блакитний, молочно-білий | ті ж |
Від більшості мінералів рубін відрізняється високою твердістю, яка сполучається з крихкістю, чим обумовлена досить часта поява під час його обробки дефекту «вогненний знак», тобто дрібних нерівних тріщинок. Здавна для імітації корундів застосовували скло відповідного кольору, яке має меншу твердість і в якому відсутні плеохроїзм, характерні газові включення, звилини тощо.
Благородний берил як ювелірний камінь використовується у прикрасах з давніх часів завдяки неповторній красі забарвлення його різновидів. За хімічним складом є силікатом берилію та алюмінію.
Забарвлення берилів охоплює практично усі кольори спектра. Залежно від кольору розрізняють наступні різновиди:
– трав'янисто-зелений або густо-зелений – смарагд;
– блакитний, іноді із зеленуватим відтінком – аквамарин;
– сапфірово-синій – аквамарин-максис;
– жовтий, золотавий – геліодор.
Зустрічаються також берили фіолетового, коричневого, чорного кольорів, берили з астеризмом, ефектом котячого ока та іризацією. Берил має скляний, ледь жирнуватий виблиск, злам нерівний, раковистий. Твердість – 7,5-8 за шкалою Мооса; у воді не розчиняється; стійкий до кислот, окрім плавикової; розчиняється в розплавах лугів, температура плавлення – 1420°С.
Смарагд – один із найбільш прекрасних різновидів берилу і водночас один із найбільш дорогих каменів. Основні родовища смарагдів:
– Колумбія – відомо близько 180 родовищ, які постачають на світовий ринок від 55% до 90% світового видобутку, з них близько 60% – смарагди торговельної якості, 25% – середньої, решта – високої якості;
– Бразилія – родовища дають до 25% світового видобутку смарагдів;
–родовища Південної Африки (Замбія, Зімбабве, Танзанія) – близько 10% світового видобутку. Відомі також родовища смарагдів на Уралі (Росія), у Північній Америці, Індії, Західній Австралії.
Розмір кристалів різної маси найбільш відомих, унікальних зразків смарагду наведений у таблиці 4.
Таблиця 4
