Методичні вказівки з виконання роботи. Язик (поздовжній і поперечний зрізи)

Язик (поздовжній і поперечний зрізи). На препараті поздовжнього зрізу язика за малого збільшення мікроскопа видно пучки поперечносмугастих м’язів. Пересуваючи препарат, знаходять верхню частину (спинку) язика. Тут багато сосочків різної будови. Усі сосочки вкриті багатошаровим плоским епітелієм. Треба знайти ниткоподібні сосочки. Вони зверху загострені. Грибоподібні сосочки мають заокруглені верхівки. На препараті видно також листкоподібні сосочки. У них містяться смакові цибулини.

Слинні залози. Зріз привушної слинної залози. За малого збільшення мікроскопа видно часточки залози, відокремлені одна від одної прошарками пухкої сполучної тканини. У часточці добре видно секреторні клітини циліндричної форми. У їхній протоплазмі помітні краплі секрету. В центрі клітини лежать ядра, у прошарках міжчасточкової сполучної тканини містяться вивідні протоки залоз. На поперечному їх зрізі видно клітини, що вистилають протоку. Вони менші за секретуючі клітини. У більших вивідних протоках стінка вистелена дворядним кубічним епітелієм.

Зріз із підщелепної слинної залози. На препараті за малого збільшення мікроскопа також видно часточкову будову тканини, але секретуючі відділи мають більший розмір і світле забарвлення. Це пояснюється тим, що секретуючі часточки складаються не лише з клітин, що утворюють білковий секрет, а й із слизових клітин, забарвлених слабко.

Стравохід (поперечний зріз). Поставивши препарат під мале збільшення, можна побачити слизову оболонку, зібрану в складки й вистелену багатошаровим плоским епітелієм. Глибше розміщена підслизова оболонка, в якій закладені слизові залози. М’язова оболонка має вигляд окремих пучків, розміщених у два шари, з них внутрішній – кільцевий, зовнішній – поздовжній. Якщо стравохід зрізаний у каудальний частині, на препараті видно поперечносмугасті м’язові волокна, на зрізі з каудальної частини стравоходу – гладенькі м’язові волокна.

Зовнішня оболонка – сполучнотканинна адвентиція. У ній розгалужуються кровоносні судини, нерви, лежать жирові клітини.

Шлунок. За малого збільшення знаходять внутрішню поверхню стінки дна шлунка. Слизова оболонка зібрана в складки. На ній видно шлункові ямки – заглибини, вистелені циліндричним епітелієм. У слизовій оболонці дна шлунка містяться епітеліальні клітини двох видів: головні і обкладові. Головні клітини – це дрібні кубічні клітини з невеликим ядром, забарвленим гематоксиліном у синій колір. Обкладові клітини – великі, округлої або овальної форми. Їхні ядра також великі, розміщені в центрі. Обкладові клітини забарвлюються еозином у рожевий колір. Головні клітини оточують просвіт залозистих трубок суцільним кільцем. Одиничні обкладові клітини розміщуються в другому ряді. Підслизова оболонка стінки шлунка складається з пухкої сполучної тканини. М’язова оболонка товста і побудована з шарів гладеньких м’язів, які йдуть у різних напрямах. Зовні розміщена серозна оболонка.

Тонкі кишки (поперечний зріз). Під час виготовлення гістологічного препарату м’язова оболонка енергійно скорочується, тому вирізаний шматочок вивертається. Внаслідок цього на препараті слизова оболонка, яка насправді звернена в просвіт кишки, виявляється на опуклому боці, а серозна – на угнутому. Розглядаючи поперечний зріз стінки тонкої кишки, легко переконатися, що в ній чотири оболонки: слизова, підслизова, м’язова та серозна.

Слизова оболонка має ворсинки, вкриті одношаровим циліндричним каймистим епітелієм. У дванадцятипалій кишці в товщі слизової оболонки закладені загальнокишкові трубчасті (ліберкюнові) залози, а в підслизовій оболонці розміщуються складнотрубчасті (бруннерові) залози. У стінці інших тонких кишок (порожньої, клубової) є тільки загальнокишкові залози.

Товсті кишки (поперечний зріз). У стінці товстих кишок немає ворсинок. У епітеліальному шарі видно багато келихоподібних клітин, які виділяють слиз, в інших шарах стінки товстих кишок ніяких істотних відмінностей порівняно з тонкими кишками немає.

Печінка. На препараті за малого збільшення чітко видно часточкову будову. Часточки мають шестигранну форму. У центрі розсічених упоперек часточок видно центральну вену. У косо розсічених часточках вена може розміщуватися ближче до того чи іншого краю. Слід обрати часточку, в якій центральна вена була б точно в центрі. У такій часточці чітко видно печінкові балки – тяжі печінкових клітин, розміщених радіально від центра до периферії. Між балками проходять радіальні печінкові капіляри, які впадають у центральну вену. Часточки розділені тяжами сполучної тканини, де розгалужуються кровоносні судини й проходять жовчні протоки. Під час розгляду препарату за великого збільшення треба знайти купферівські клітини. Вони містять інтенсивно забарвлене ядро невеликих розмірів.

Підшлункова залоза. Залозиста тканина розділена тонкими прошарками пухкої сполучної тканини. Препарат залози на перший погляд схожий на препарат привушної слинної залози. У середині залозистих часточок за малого і великого збільшення мікроскопа видно округлі блідо забарвлені утвори, що являють собою острівці Лангерганса. За великого збільшення в острівцях видно тяжі дрібних прозорих клітин – це залозисті клітини органа.

Після виконання роботи студенти повинні:

знати гістологічну будову органів травлення;

вміти користуючись мікроскопом, таблицями, плакатами, атласами визначати гістобудову органів травлення.

Завдання додому: повторити будову і топографію органів травлення.