Охарактеризувати особливості делінквентної поведінки підлітків

Делінквентною поведінкою було запропоновано позначати дрібні правопорушення і провини, що не є злочинними та не караються в судовому порядку. Вона починається із шкільних прогулів і приєднання до асоціальної групи однолітків. Далі слідують дрібне хуліганство, знущання над молодшими і слабкими, вимагання у них дрібних кишенькових грошей, викрадення велосипедів і мотоциклів з метою покататися, які потім кидають де попало.

Фактори ризику делінквентної поведінки

Принято виділяти три групи факторів: біологічні, психологічні та соціальні.

Біологічні. Процес»статевого» дозрівання і нестійкість в цьому віці різних фізіологічних систем, в першу чергу нервової.

Поєднання двох чинників- дисгармонії, напруженості перебігу статевого перетворення і декомпенсації різних видів недостатності ЦНС – призводить до того, що в підлітковій фазі розвитку частіше, ніж в інших критичних фазах дитинства, виявляються душевні захворювання; загострюються певні риси характеру і психічні відхилення, пов’язані з декомпенсацією органічної недостатності ЦНС; виникають «вікові синдроми, типові для прискорення або затримки самого темпу статевого дозрівання; підвищується схильність ситуативно обумовлених реакцій, що відхиляються.

До біол. чинників,, що грать роль у порушеннях поведінки, деякі сучасні дослідники відносять дисгармонійне протікання періоду статевого дозрівання. У фізичному вигляді цих підлітків часто переважають риси незрілості(затримка росту та статевого дозрівання, дитячі пропорції статури).

Значна частина порушень поведінки має і статеві відмінності: афективна збудливість у хлопчиків(схильність до алкоголізації, до втеч, агресії), та у дівчаток – виражений істероїдний характер(підвищена сексуальність).

Психологічні чинники - наявність нестійкої, гіпертимної, істероїдної, епілептоїдної акцентуації характеру.

Делінквентні підлітки відрізняються низьким рівнем особистісної зрілості. Для них характерна підвищена сугестивність, засвоєння асоціальних настанов, слабкий контроль вітальних потягів, залежність від ситуації. Часто нестійка самооцінка, яка залежить від настрою, від зміни оточення.

Неадекватними є і механізми формування рівня домагань. Досягнення у сфері міжособ відносин і в різних видах діяльності відрізняються низьким рівнем. Спостерігається несформованість морально – етичних понять, слабкість навчальної мотивації. При цьому їх домагання в сфері спілкування часто виявляються завищеними.

Реакції виходу із складних конфлікних ситуацій часто неадекватні.

Соціальні чинники – несприятливі умови оточення і виховання.

Порушення поведінки пов’язано не з одним фактором, а з їх спецефічним комплексом.

Комплекси факторів ризику делінквентної поведінки в підлітковому віці: - інфантильні риси особистості, перевага рис незрілості над тенденцією вікового розвитку; - вираженість мінімальної мозкової дисфункції:психічної нестійкості, афективної збудливості, розгальмованості потягів; - асинхронія психофіз розвитку у вигляді дисгармонійної затримки і акселерації; - несприятливі середовищні умови; - раннє виникнення мікросоціальної і педагогічної занедбаності як результат всіх перерахованих вище факторів.