Загальна структура дипломної роботи спеціаліста

Дипломна робота спеціаліста складається із:

– титульного аркуша;

– завдання на дипломну роботу спеціаліста;

– анотації та ключових слів;

– переліку умовних позначень (за потреби);

– змісту;

– вступу;

– основної частини;

– висновків;

– додатків;

– списку використаних джерел.

Подання голові державної екзаменаційної комісії щодо захисту дипломної роботи спеціаліста, відгук керівника, рецензія, відбитки власних публікацій за результатами дослідження (статті, тези) додаються. Всі перелічені документи кладуть в конверт, який приклеюють до внутрішньої сторони першої сторінки твердої палітурки.

Рекомендований обсяг дипломної роботи спеціаліста – 80-100 сторінок (у т.ч. обсяг таких складових як вступ, висновки та пропозиції – до 5-6 сторінок). До цього обсягу не включено список використаних джерел та додатки. Допускається відхилення в межах ± 10%. Співвідношення між теоретичною та експериментальною частинами (яка включає аналітичну) складає 1:3.

 

4.ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ СПЕЦІАЛІСТА

Зміст дипломної роботи спеціаліста визначається її темою.

Титульний аркуш є першою сторінкою дипломної роботи спеціаліста і оформлюється відповідно до вимог, установлених академією.

Завдання на дипломну роботу спеціаліста складається студентом разом з науковим керівником, підписується ними та затверджується завідувачем кафедри.

В анотації – 1 сторінка (обсягом до 800 знаків) – зазначається прізвище та ініціали студента, назва дипломної роботи спеціаліста, основний зміст та результати дослідження. Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним. Належить використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів.

Необхідно використовувати стандартизовану термінологію, уникати маловідомих термінів і символів. Після кожної анотації наводять ключові слова відповідною мовою.

Ключові слова (слова специфічної термінології за темою, які найчастіше зустрічаються у дипломній роботі) наводяться у називному відмінку. Кількість ключових слів – 5-7.

Анотація повинна бути написана українською, російською та однією з іноземних мов (переважно – англійською), розміщуватися на окремому аркуші разом з ключовими словами та передувати змісту (зміст та оформлення мають бути ідентичними).

Анотація підписується студентом в нижньому правому куті аркуша.

Якщо в роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то перелік умовних позначень може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед змістом, після анотації та списку ключових слів. Перелік слід друкувати у дві колонки: у лівій за абеткою наводяться скорочення, а у правій – їх детальне розшифрування. Якщо в дипломній роботі спеціаліста спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення повторюються менше трьох разів, перелік не складають, їхнє розшифрування наведуть у тексті при першому згадуванні.

Зміст –1-2 сторінки – дипломної роботи спеціаліста відображається в плані, розробленому за допомогою наукового керівника.

У змісті роботи повинні бути передбачені три блоки (розділи): теоретичний, аналітичний та практичний.

Матеріал роботи має бути викладено як єдине ціле у логічній послідовності.

Зміст (план) розміщують безпосередньо після переліку умовних позначень, починаючи з нової сторінки. Зміст включає: вступ; послідовно перелічені назви усіх розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів (якщо вони мають заголовки); висновки та пропозиції; список використаних джерел; додатки.

Навпроти кожної позиції проставляються номери сторінок, які вказують на початок викладення матеріалу.

У вступі зазначається проблема, що потребує вирішення, ступінь її дослідження, актуальність проведення і мета досліджень у обраному напрямі, завдання, що вирішуються для досягнення мети, об'єкт і предмет досліджень. Також зазначається апробація результатів досліджень – виступи на студентських наукових конференціях, публікації результатів дослідження. Обсяг вступу, зазвичай, не повинен перевищувати 2,5 – 3 сторінки.

Актуальність теми подається у вигляді критичного аналізу та шляхів розв'язання проблеми, обґрунтування необхідності досліджень для підприємств та організацій.

Мета (представлення про результат). Ставлячи мету, дослідник уявляє собі, який результат він має намір одержати, яким буде цей результат) та завдання роботи повинні бути чітко сформульованими та відображати тематику дослідження.

Об'єкт дослідження визначається разом з вибором теми і є однією із сторін діяльності господарюючого суб’єкта (методологічна характеристика дослідження; процес чи явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Визначення об’єкта пов’язано з відповіддю на питання: що розглядається?).

Предмет дослідження міститься в межах проблемного об'єкта, який потребує вирішення (методологічна характеристика того, що знаходиться в межах об’єкту дослідження. Предмет позначає аспект розгляду, дає представлення про те як розглядається об’єкт, тобто визначення предмета пов’язано з відповіддю на питання: як розглядається об’єкт дослідження). Наприклад, поліпшенні фінансового стану, управління капіталом/активами підприємства, управління фінансовою стійкістю підприємства, управління платоспроможністю страхової компанії та ін.

Метод – сукупність прийомів, операцій і способів теоретичного пізнання і практичного перетворення дійсності, досягнення визначених результатів.

Методика – розглядається як інструкція діяльності по реалізації методу дослідження.

Наукова новизна повинна містити результати самостійного аналітичного та експериментального характеру.

Практична значущість повинна містити результати власних досліджень, що можуть бути упроваджені в діяльність підприємств, установ.

Апробація роботи повинна містити назви статей, тез доповідей, підготовлених за матеріалами роботи, виступи на науково-практичних конференціях, інших наукових заходах.

Зміст основної частини дипломної роботи спеціаліста викладають за розділами. Розділи можуть поділятися на підрозділи.

Теоретична частина дипломної роботи спеціаліста присвячується теоретико-методологічним аспектам обраного об'єкта та предмета досліджень. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у забезпеченні високої ефективності діяльності господарюючого суб’єкта, містити аналіз існуючого досвіду у відповідній сфері.

Структурно складається з 3-4 підрозділів, містить теоретичний виклад важливих аспектів проблеми та критичний огляд джерел інформації. Розглядаються загальнотеоретичні підходи до теми з використанням сучасних літературних джерел щодо досліджуваної проблеми, а також питання з висвітлення теоретичних основ дослідження сучасної економіки (критично аналізуються монографії, наукові статті, матеріали конференцій, електронні ресурси тощо, у тому числі іноземних авторів); обов'язковим є порівняння різних точок зору, використання статистичних відомостей (із посиланням на джерела).

Під час розкриття теоретичних питань слід висвітлити елементи наукової новизни з формулюванням власної позиції автора щодо напряму дослідження, оригінальні авторські пропозиції стосовно розбудови теоретичних і методичних питань.

Важливе значення у цьому розділі мас обґрунтування вибору методики аналізу досліджуваної проблеми, яка буде застосована в аналітичному розділі ДРС.

Особливу увагу слід звернути на:

- якість і глибину теоретико-методологічного аналізу проблеми;

- наявність та якість критичного огляду літературних джерел;

- наявність наукової полеміки;

- етику цитування (посилання на використанні джерела, у тому числі Інтернет);

- самостійність суджень і викладу матеріалу (наявність формулювання власної думки студента).

Теоретичний розділ завершується стислими висновками, які нумеруються.

В аналітичній частині надається загальний опис суб’єкта господарювання, на прикладі якого досліджується визначена у темі дипломної роботи спеціаліста проблема, аналіз його економічних та фінансових показників, сучасні досягнення та невирішені проблеми у досліджуваному аспекті діяльності. За змістом цей розділ є аналітичним підґрунтям для розробки практичних рекомендацій і має бути органічно поєднаним з наступним розділом.

На основі наявної інформації студент узагальнює результати аналітичних досліджень і робить висновок наприкінці розділу про необхідність вирішення проблемних питань.

Наведений аналіз стану проблеми як в теоретичному, так і в аналітичному аспектах, повинен містити обов'язкові посилання на джерела інформації (зі списку використаних джерел).

Написання роботи потребує використання статистичних даних, нормативно-правових документів, довідкової та спеціальної літератури. Саме тому бажано доповнити систематизовану інформацію таблицями, графіками, діаграмами з подальшим їх аналізом в основному тексті роботи.

Розділ, який присвячується обґрунтуванню фактичного стану досліджуваної проблеми на матеріалах, що характеризують базу дослідження (наприклад митний орган, банк, підприємство).

У цьому розділі може бути 3–4 відносно самостійних підрозділів, що містять аналіз та оцінку конкретних проблем, пов’язаних з об’єктом дослідження.

Розділ має бути достатньо насиченим фактичною інформацією, що відображає стан предмету дослідження за період не менший трьох останніх років. У цій частині дипломної роботи спеціаліста студент повинен продемонструвати володіння методами аналізу об’єкту дослідження, здібності щодо виявлення найважливіших його аспектів, визначення його подальших перспектив розвитку тощо.

У роботі над експериментально-аналітичним розділом студент повинен проявити й використати свої аналітично-контрольні компетенції. Він повинен ґрунтовно проаналізувати фактичний стан досліджуваної проблеми виключно на матеріалах обраної організації (бази практики, місця постійної роботи).

Тут як правило, обґрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень.

Зміст і структура даного розділу визначається темою і направлена на виявлення напрямів вдосконалення досліджуваної проблеми.

Розділ має бути максимально насиченим фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності бази дослідження за останні 3-5 років.

Слід чітко розмежувати джерела походження використаної під час аналізу інформації: що запозичене з літератури, що одержано з документів бази дослідження, а які дані здобуті шляхом власних спостережень, експериментів, розрахунків, соціологічних опитувань тощо. Розділ завершується оцінкою одержаних результатів.

В даному розділі особливу увагу слід приділити таким аспектам:

- наявність, систематичність і глибина особистого аналізу фактичної інформації про діяльність бази дослідження;

- наявність і переконливість узагальнень і висновків з аналізу, виявлення проблем і недоліків у діяльності організації за темою ДРС.

Пункт 2.1 присвячується організаційно-економічній характеристиці бази дослідження повинна, зокрема, включати:

– назву і галузеву належність; організаційно-правову форму; основне призначення;

– організаційну структуру, систему управління, функції основних структурних підрозділів;

– характеристику основних видів діяльності, основних засобів, технологічного циклу тощо;

– загальний стан виробничо-господарської та фінансової діяльності;

– стратегію та перспективи розвитку;

– ринкове положення;

– характеристику охорони праці, інше.

Пункт 2.1 повинен містити інформацію, присвячену дослідженню системи охорони праці та організації безпеки життєдіяльності в органі чи на підприємстві, які є об’єктом дослідження у дипломній роботі. Особливу увагу слід приділити охороні праці на робочих місцях, які можуть посідати випускники спеціальності «Фінанси і кредит».

Аналітична частина завершується стислими висновками, в яких формулюються основні результати аналізу. Результати аналізу є основою для розробки практичної частини дипломної роботи спеціаліста.

Практична частина роботи містить власні пропозиції автора щодо вирішення проблемних питань діяльності суб’єкта господарювання у обраній для дослідження сфері. Автором висувається певна гіпотеза, оцінюється її реальність та обґрунтовується економічна доцільність.

Ця частина дипломної роботи спеціаліста повинна бути спрямована на розробку іобґрунтування пропозицій щодо предмету дослідження. Він повинен містити обґрунтовані практичні пропозиції студента, спрямовані на досягнення мети, поставленої у вступі. Структурно розділ має містити 3–4 підрозділи. Характер та зміст заходів, що пропонуються, повинен базуватися на результатах аналізу, наведених у другому розділі роботи. Наприклад, пропозиції щодо побудови системи управління, контролю або удосконалення форм звітності на базі дослідження.

Підготовка цього розділу ДРС вимагає від студента найбільших творчих зусиль. Саме тут він має застосувати і довести свої нормувально-планувальні та інноваційно-проектні компетенції.

Тут з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень автора з висвітленням того нового, що він вносить у розробку проблеми. Студент повинен давати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

За результати розрахунків і зроблені на цій основі висновки відповідальність несе студент – автор ДРС. Однією з ознак високої якості ДРС є застосування, за необхідністю, економіко-математичних методів та спеціалізованих програмних продуктів як під час аналізу, так і при обґрунтуванні запропонованих заходів.

Одне із напрямків пропозицій може стосуватися обґрунтованих змін на законодавчому рівні щодо предмету дослідження.

Варто акцентувати увагу на таких питаннях:

- логічності зв’язку заходів, що пропонуються для вирішення проблеми, із проведеним аналізом статистичних та фактичних матеріалів, що характеризують діяльність організації;

- обґрунтуванню та розрахункам ефективності запропонованих рішень;

- використанню зарубіжного досвіду у процесі проектування авторських пропозицій та рекомендацій.

У висновках та пропозиціях містяться підсумки проведеного дослідження, основні наукові та практичні результати, рекомендації щодо їх науково-практичного використання.

Висновки формулюються відповідно до поставлених завдань.

Власні пропозиції щодо розв'язання проблемних питань відповідного об'єкта дослідження повинні кореспондуватися з висновками.

Висновки починаються таким чином: «За результатами дослідження (зазначається відповідно до мети) сформовано наступні висновки»

Висновки нумерують.

Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в дипломній роботі які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (задачі), її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. В першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в роботі наукової проблеми (задачі), їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

У додатках наводяться допоміжні матеріали: копії документів, витяги із нормативних актів і документів, звіти, окремі інструкції/положення/правила, результати соціологічних опитувань, громіздкі таблиці, рисунки тощо.

До списку використаних джерел слід включати джерела, на які у тексті є посилання. Список складається із нормативних актів, нормативних документів, вітчизняної та зарубіжної наукової та спеціальної літератури, фахових видань, електронних ресурсів. Вимоги до оформлення списку використаних джерел наведені в ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» (додаток Ґ).

Дипломні роботи студентів можуть бути захищені англійською або іншою іноземною мовою (за рекомендацією кафедри іноземних мов та за узгодженням із завідувачем випускової кафедри). Для захисту іноземною мовою готується реферат обсягом 8-10 сторінок, який подається разом з дипломною роботою.

Дипломна робота спеціаліста оформлюються відповідно до вимог ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Захист дипломної роботи спеціаліста відбувається прилюдно на відкритому засіданні Державної екзаменаційної комісії.